Твір “Діти підземелля” Вася

Головний герой в оповіданні В. Р. Короленка “Діти підземелля” хлопчик на ім’я Вася. Йому було десь близько дев’яти років. Живе в провінційному місті Княже-вено. Батько у нього суддя, мати померла, коли хлопчикові було шість років. Ще у нього є сестричка Соня. Сім’я у них забезпечена.

Вихованням сина після смерті матері ніхто не займався, бо батько був убитий горем. Іноді він намагався навчити сина чогось, але всі ці спроби закінчувалися невдачею. Вася частенько просто ходив по вулиці. Хоч він і був з пристойної сім’ї жителі називали його жебраком і “непридатним хлопчиськом”, шибеником.

Характер у нього твердий. Сам він дуже рішучий і сміливий. Він нікого не боявся і говорив відразу в обличчя все, що думає.

Коли його лаяли, лише похмуро слухав зауваження, але завжди робив усе по-своєму, незважаючи на те, що йому там сказали.

Він був дуже жвавим, любив грати з дітьми. Навіть, незважаючи на те, що про нього кажуть, деякі персонажі бачили хлопчика хороші риси. Вони говорили, що він славний малий, і здатний до співчуття. Так і є. Бачачи людей, які залишилися без даху над головою або уражених хворобою, у нього стискалося серце. Він виявляв глибоке співчуття до таких людей.
Також, Вася дуже щедрий. Валеку і Марусі він дав яблук, які зірвав в саду. Для друзів йому нічого не було шкода.

Стосунки з батьком у нього були напружені. Він лише хотів відчути любов батька, щоб він посадив його на коліна й обняв. Але замість цього той дивився на нього своїм порожнім поглядом. Іноді він питав у сина, чи пам’ятає той свою матір, на що ніколи не отримував відповідь. Мати Вася, звичайно ж, пам’ятав, але розділити цю печаль з батьком він не міг. Тому при цьому питанні він завжди уникав відповіді. Між батьком і сином була непереборна стіна. Коли мати була жива, його батько від кохання до дружини сина також не помічав, як і після її смерті.

Для батька він був розпещеним, зіпсованим хлопчиком з черствим серцем. В глибині душі він розумів, що повинен бути м’якше з ним, але в його серці не було місця для любові до сина.

За все життя батька Вася не обманював. Що красти не можна теж знав. Але заради порятунку Марусі він все ж таки зважився обманом віддати їй ляльку сестри, щоб хоч якось розвеселити дівчинку. Це доводить, що він дуже вірний друг.

Образ Васі

Цей образ автор створив тонко і багатогранно, в ході даного твору хлопчик Вася живе і дорослішає, все це викликано подіями, що відбуваються з ним події. Вася живе в невеликому містечку, він син судді, тому сім’я живе заможно, мами немає, вона померла від хвороби. Ще у головного героя є сестра Соня, родина в них дружна і благополучна, все це було до моменту смерті матері.

Після того як мати померла, батько перестав займатися дітьми, він не міг ніяк відійти від раптово сталося з ними усіма нещастя. Тому Вася часто йшов гуляти з друзями. При цьому дані прогулянки були щоденними, герой твору майже переїхав жити на вулицю.

Всі знайомі та друзі називали його мало не бездомним волоцюгою, хоча сім’я є, це батько і сестра. Але з ними Вася не спілкується, весь вільний час проводить зі своїми друзями волоцюгами.

При цьому характер у Васі гордий, твердий і рішучий, в будь-якій бійці він ніколи не здається, навіть якщо супротивник сильніший його, коли виникають якісь невирішені ситуації, він тут же приймає рішення.

У той же час в ньому є доброта і пристойні манери, тому характер головного героя, сильний і благородний, крім цього він співчуває хворим і убогим людям. Коли познайомився з хворою дівчинкою, у нього від болю співчуття стискалося серце, зустрівши жебрака, він дуже хотів допомогти цій людині.

Він постійно приносив багато яблук своїм друзям, з якими постійно грав і спілкувався, так само він їх всіх підгодовував смакотою, їх брав будинку. Після того як з бездомними дітьми Вася познайомився, знав де вони живуть і ховаються від влади.

Він жодного разу нікому не розповів, де ці безпритульні живуть. Ходив до них манівцями, все це він робив, тому що знав не можна розкривати чужі таємниці. Приходячи щодня до цих людей, що живуть на вулиці, він отримував від них ті почуття та емоції, яких йому не вистачало в сім’ї.

Він дружив з Валеком, Турбуцием і Марусею, вони настільки здружилися, що стали його другою сім’єю. Вася, звичайно ж, батькові не розповідав про своє такому знайомстві. Після того як Маруся померла, вона була невиліковна хвора.

Через деякий час Вася зі своєю справжньою родиною і сестрою приходили на могилу до цієї дівчинці. Завдяки спілкуванню з цими людьми Вася зрозумів як дорога родина в житті кожної людини, навіть якщо батько з ним не спілкується, він все одно її любить і турбуватися про свою сім’ю.

На прикладі даного героя показано ставлення різних соціальних верств населення, і завдяки його характером ця дружба і стає можливою, і доводить усім, що не головне хто твій друг головне, щоб він був хорошою людиною.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Залишити відповідь