Твір “Блок – тема батьківщини”

Практично кожен російський письменник або поет у своїй творчості зачіпав тему Батьківщини, але описував і зображував її кожен по своєму, через призму своїх особистих переживань і вражень. Для кого-то Батьківщина виступала в образі матері і коханої жінки, для інших вона ставала такою ж звичайною людиною як ми з вами, зі своїми власними проблемами і почуттями. Великий російський поет-символіст Олександр Блок у своїх поетичних творах створив свій унікальний образ Батьківщини, який з плином часу з вірша у вірш ставав більш глибоким і багатогранним, все більше возвеличиваясь в благості і страждання її народу.

До теми Батьківщини у своїй творчості Блок прийшов не відразу, тільки переживши дві революції і ставши свідком тих необоротних змін у подальшій долі Росії і її багатостраждального народу, ця тема стала найголовнішою і найважливішою в його творчості, однією з вершин російської поезії, якої досі захоплюються вдячні нащадки.

Батьківщина і її подальша доля повністю поглинули всі думи поета, він настільки глибоко поринув у цю тему, що його образ рідної землі дуже сильно відрізняється від звичайних шаблонів, в його творах вона виступала не як абстрактна величина або як певна земна територія тут і зараз, у нього Росія існувала поза часом і простором, вона не обмежувалася прикордонними стовпами, вона була скрізь, у всіх речах і долі людей, що в землі російській і в її повітрі. Тому в кожному творі “особа” Батьківщини для Блоку закономірно не може бути однаковим, щоб максимально точно передати своє поетичне сприйняття рідної землі на певному життєвому етапі поет використовував різні варіанти її зображення.

У вірші “Русь” Росія постає перед нами як казкова і таємнича країна, повна чудес і загадок, де живуть міфічні істоти: чорти, ворожбити й чаклуни, ця земля просякнута духом давнини і містики “де разноликие народи ведуть нічні хороводи під заграва палаючих сіл”. Головний герой цього твору наче марить наяву “ти й у сні надзвичайна” і являє Русь як ніким непознанную первісну всесвіт, таку загадкову й таємничу, з її дикою природою “де буйно мете завірюха до даху – тендітне житло” і загадковим поняттям російської душі “і дівчина на злого одного під снігом точить лезвее”. Русь постає перед нами в усій величі своєї стародавньої історії, краси і могутності своєї природи, таємничості і загадковості російського духу, і все це не може не полонити душу героя, який по-дитячому беззахисний перед її потужним чарівністю, його почуття до рідної землі настільки глибокі, що вони цілковито захоплюють його, занурюючи його в ефемерний світ на межі ейфорії “і сам не зрозумів, не зміряв, кому я присвятив пісні…”.

Дуже часто у творах російських поетів Батьківщина виступала в образі матері, і тільки для Блоку вона стала улюбленою жінкою, яку він представляє привабливою молодою дівчиною, нареченою сумує за нареченому, коханою дружиною. У своєму вірші “Росія” Батьківщина показана великим символистом як жінка повна життєвих сил і енергії, що володіє “розбійницької красою”, завжди вільна, дика і не кому непідвладна “не пропадеш, і не загинеш ти, і лише турбота затуманить твої прекрасні риси”. І разом з тим поет надає цьому образу романтичності й інтимності, коли можна зробити можливе і неможливе за “миттєвий погляд з-під хустки”. Також Блок у цьому вірші показує нам не тільки прекрасну й вічну Русь, якій ні почому всі негаразди, а ще й знедолену, скривджену, з її вічними розхлябаними дорогами, відвертої убогістю, сірими хатами і “обережної піснею візника”. І все одно в цих термінах відчувається велике співчуття поета до долі цієї землі, його сила великої любові до неї і тверде переконання, що у його Батьківщини велике майбутнє, і вона обов’язково подолає всі труднощі і перепони на шляху до нього.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам