Микола Олексійович Некрасов – російський поет, народився 22 листопада 1821 року у Подільській губернії в родині офіцера. Дитинство поет проводить у родовому маєтку в Грешневе, де спостерігає жорстоке поводження з кріпаками з боку владного батька, що зароджує в душі хлопчика революційні думки про свободу селян.
У 1832 році майбутній поет вступає в Ярославську гімназію, в 1836 році перебирається в Петербург з метою записатися в дворянський полк. Проте зустріч з товаришами, які стали студентами, змінює плани Некрасова, і він починає готуватися до вступних іспитів в Петербурзький університет. На жаль, іспит він не витримує і записується вільним слухачем філологічного факультету. Втративши фінансової допомоги батька, молодий чоловік майже весь час проводить у пошуках роботи, терпить страшну нужду. Він потрапляє в нічліжний притулок, де починає за гроші писати прохання. У цьому Некрасов знаходить джерело доходу – дає уроки, пише статті в газети, складає вірші та казки. У 1840 році він видає збірку поезії “Мрії і звуки”, про яких Бєлінський висловлюється в зневажливій манері. Засмучений автор скуповує і знищує майже всі примірники збірки.
У 1843-1846 Некрасов випускає кілька віршованих збірок, його видавнича справа йде на лад і в 1846 р. разом з Панаєвим, викуповує журнал “Современник”, в якому він видає вірші і романи. Головними діячами журналу стають друзі поета – Чернишевський і Добролюбов. Пізніше, в 1858 році автор створює до “Современника” сатиричний додаток – “Свисток”. Популярність “Современника” постійно зростає, однак важка соціальна ситуація в країні викликає в уряду необхідність цензури друкованих видань. Починається чорна смуга для журналу – помирає Добролюбов, Чернишевського засилають до Сибіру. У 1862 році влада припиняє видання журналу на 8 місяців, в 1866 – остаточно забороняє журнал.
У 1868 році Некрасов орендує журнал “Вітчизняні записки”, працює редактором. В журналі публікуються твори демократичні авторів-народників. Вірші останніх років життя поета містять елегійні настрої, викликані втратою друзів і важкою хворобою.
Микола Некрасов помер 8 січня 1878 року в Петербурзі від раку кишечника.