Трагедія совісті

У своєму творі Островський описав купецьку сім’ю, в якій дочка Катерина зростала в достатку. Батьки дозволяли Катерині робити самостійний вибір, і вона в праві була робити, те, що вона хоче. Дівчині надали повну свободу, і вона росла в сім’ї, де панує любов і повагу один до одного. Катерина виросла дуже чесної і гідної дівчиною. Вона зберегла в собі найкращі людські якості. Катерина трепетно ставилася до релігії і завжди молилася. Дівчина бачила все прекрасне в молитвах.

Коли Катерина виходить заміж, то потрапляє в сім’ю чоловіка, яка повна протилежність її сім’ї. Там правила всім купчиха Кабаниха. Вона дуже любила верховодити над усіма і вважала, що страх-це найкращий предмет управління. Катерині довелося нелегко, адже дівчина, що звикла до свободи, тепер змушена підкорятися. В родині чоловіка Катерини всі були безвольними і бездушними. Дівчину постійно ображали, і вона хотіла знайти допомоги у чоловіка, але він, на жаль боявся свою матір і не підтримав Катерину.

Дівчина відчуває себе самотньою і зненавидженої і закохується в племінника Бориса. Любов до Бориса дає Катерині крила і легкість, якої їй так давно не вистачало. У якийсь момент Катерина стала відчувати себе грішницею і докори сумління її мучили до останнього дня життя. Вона усвідомлювала, що не можна заміжньої дівчини так себе вести бездумно, але нічого не могла з цим вдіяти.

Катерину починає мучити совість, і вона говорить про те, що скоро помре. Вона мучиться від того, що їй доводиться обманювати всіх, адже її любов до чоловіка це брехня. Дівчина до останнього мучиться і вважає себе грішницею, адже Катерина дуже вимоглива до себе. Під час грози Катерина збирається, покається, бо вважає, що розгнівала Бога. Вона не боїться, що гроза її вб’є, а боїться, що помре грішницею. Дівчина вирішує покінчити життя самогубством і таким чином очиститися від гріха. Після смерті Катерини в сім’ї Кабанихи все руйнується. З під гніту Кабанихи потихеньку починають вибиратися Варвара і Тихон. Смерть дівчини пройшла недаремно, вона звільняє себе від земних мук.

Твір Трагедія совісті в твір Гроза

У творі описується життя однієї з російських купецьких сімей провінційного містечка.

Головна героїня п’єси – Катерина, скромна дівчина, яка виросла в атмосфері батьківської любові і вільнодумства, прагне до духовної досконалості і має чесну і пряму натуру. Дівчина не сприймає брехня і намагається знайти вища досконалість захоплюючись щоденними молитвами.

Катерина, вийшовши заміж за сина купчихи Кабанихи, потрапляє в абсолютно інші життєві умови, оскільки виявляється під гнітом жорстоку і бездушну свекрухи, що славиться своїм самодурством і знущаннями над близькими. Безсердечна Кабаниха використовує в тиску на домочадців її владне зброю – страх, який, на її думку, складає основу взаємин у сім’ї.

Чоловік Катерини, Тихон, з дитинства знаходиться в ролі безвільного сина своєї владної матері, не намагається захистити дружину від нападок Кабанихи, покірно терпить знущання матері і по відношенню до себе, і по відношенню до Катерини. Позиція Тихона, не бажає протистояти жорстокості Кабанихи, лише посилює драматизм положення Катерини в сім’ї.

Дівчина змушена існувати в обстановці облуди, жорстоких моралі, брехні, в повній самоті, відчуваючи душевні страждання і муки.

Розрадою в життя нещасної Катерини стає її закоханість в молодої людини, племінника заможного купця Дикого, Бориса. Любов до чоловіка окрилює дівчину, яка відчуває відчуття емоційного підйому, піднесення над земними проблемами, представляючи себе вільним птахом з розправленими крилами. Але охопило Катерину почуття любові змушує згодом дівчину випробовувати муки совісті, вважаючи себе грішною грішницею, яка обдурила власного чоловіка. Жінка усвідомлює наближення трагічного кінця, катастрофи, передчуваючи біду.

Не витримавши душевного болю і жаждав позбутися совестных страждань, Катерина вирішується відкритися Тихону і просить у нього покаяння. Коханий Борис відкидає дівчину, радячи їй скоритися обраної жіночій долі.

Розуміючи, що її життя закінчена, попереду лише кара господня, Катерина здійснює самогубство, вибравши його в якості єдиного способу позбавлення від моральних й душевних мук.

Муки совісті долають не тільки головну героїню п’єси. Після її загибелі починає мучити совість і її чоловіка, оскільки Тихон розуміє, що саме Кабаниха винна у трапилася з Катериною трагедії, і з гнівом висловлює матері накопичилася в душі нестерпний біль.

Вчинок Катерини послужив причиною зміни сформованих підвалин купецького будинку: сестра Тихона Варвара залишає рідний будинок в надії знайти свободу від остогидлої матері, Тихон перестає бути сірою безмовною мишею перед Кабанихой, а сама купчиха починає відчувати поступове падіння свого авторитету перед домочадцями, прислугою і змушена провести залишок свого життя в монастирі.

Оповідаючи про долю молодої російської жінки, яка прагне до свободи, любові, правді, письменник розкриває силу жіночої натури, не вигляд жінки, яка змирилася і нездатною до життя у брехні і удавання, і пізнала трагедію совісті.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: