Ломоносов – людина науки і письменник, який на власному прикладі зумів показати і довести всім, що людина багатогранний і може, займаючись наукою, присвятити себе мистецтву. Займаючись фізикою, може творити і в літературі. Так, Ломоносов, займаючись своєю діяльністю в галузі літератури, зробив великий внесок в її розвиток та в розвиток письменства, висунувши теорію трьох штилей.
У чому полягає теорія Ломоносова і в чому її суть?
Теорія трьох штилей Ломоносова коротко
Якщо говорити про трьох штилях коротко, то варто сказати, що завдяки Ломоносову, який створив дану теорію, лексичний і граматичний рівні в літературі систематизувалися. Адже до цього в творах використовувалася суміш найрізноманітніших мовних елементів. Вони складалися з застарілих слів, які важко розумілися суспільством. До того ж у літературі стали переважати запозичені слова, і російська література стала втрачати свою індивідуальність. Тому і потрібні були реформи. Ломоносов пропонує використовувати вже раніше відому в давньоримській літературі теорію, яку він пристосував до російської мови. Він виділяє три штилю. Вони пов’язані з тією чи іншою темою, жанром твору. З теорією можна познайомитися в табличці, де видно, що є три штилю: високий, середній і низький.
До високого штилю належать такі жанри літератури як оди, трагедії, поеми. Вони прославляють героїв та їх вчинки. При цьому твори, що відносяться до високого штилю повинні писатися церковнослов’янською і словами слов’янського походження.
До середнього стилю відносять елегії, драми, листи друзям і пишуться словами російського походження з використанням церковних слів, але які зрозумілі всім і кожному.
До низького штилю належать комедії, байки, пісні і пишуться вони просторечьем, з використанням розмовної мови.
На цій сторінці шукали :
- Високого «штилю