Твір Достоєвського є неймовірно глибоким, що несе особливий сенс. На особливу увагу в ньому заслуговує саме теорія Раскольникова. З її допомогою автор доносить до читача головну ідею свого твору і змушує задуматися про життя. Розібравшись в даному питанні, не важко написати твір на тему Теорія Раскольникова і зрозуміти її суть.
Преступление и наказание: теорія Раскольникова
Теорії Раскольникова в романі Злочин і кара недаремно приділяється надмірно багато уваги. Вона не є плодом фантазії самого автора. В оточенні письменника було досить багато людей, які захоплювалися філософськими ідеями самого Ніцше. Якраз це вчення і наводило на думки, пов’язані з поділом людей. Як правило, вони було популярні серед молодого покоління, яке прагнуло знайти вихід з ситуації, що склалася і поліпшити власне матеріальне становище.
По суті, в даному романі піднімаються ті проблеми, які були актуальні в суспільстві того часу. Такі пороки, як проституція, пияцтво і злочинність були породжені соціальною нерівністю і спостерігалися на території країни повсюдно. Бажаючи уникнути страхітливою реальному житті, у людей актуальними стали ідеї індивідуалізму. При цьому вони геть забували про божих заповідях і моральності.
Витоки теорії Раскольникова
Щоб зрозуміти, в чому суть теорії Раскольникова, слід спочатку дізнатися, як вона зародилася. Головний персонаж цього твору не володів якимись особливими здібностями, був дуже звичайною особистістю. Проте, він мріяв, що майбутнє буде прекрасним. При цьому йому доводилося жити в постійному приниженні і злиднях. Природно, що все це негативно відбилося на його психоемоційному стані.
Молода людина припиняє навчання в університеті, закривається при цьому у власній комірчині і починає ретельно продумувати план страхітливого злочину. Розмова, яка він випадково підслухав, Родіон вважає своєрідним знаком. Певні фрази та ідеї при цьому відповідали тез з тієї статті, яку він написав свого часу для газети. Настільки захопившись власною ідеєю, Раскольников приймає рішення, що повинен перевірити власну теорію на практиці.
Суть і зміст теорії Раскольникова
Максимально докладно слід розібратися, в чому полягає теорія Раскольникова. Якщо говорити коротко, то він поділяв усіх людей на дві групи. Відповідно до теорії Раскольникова, одні з них ставилися до вищого сорту. Це сильні особистості, здатні внести в життя щось нове. Їх чекає дуже неординарна доля. Вони можуть зробити великі відкриття, змінити історію і стати двигуном прогресу.
Це люди, по натурі схожі з самим Наполеоном. Заради того, щоб досягти вищих цілей, вони здатні на злочини, піддають інших явну небезпеку, йдуть по головах. Закони при цьому їх зовсім не лякають. Відповідно до теорії Родіона Раскольникова, подібні особистості зовсім можуть не думати про те, як поводяться, не повинні дотримуватися моральних принципів. Вони йдуть до наміченої мети не дивлячись ні на що.
Основна теорія Раскольникова була б неповною, якби він не описав другу групу людей. До них він відносив прості, досить пересічні особистості. Вони відрізняються слухняністю, шанують закони і дуже консервативні. Вони звикли до постійного приниження і вже навіть не помічають його.
Якщо розбирати теорію Раскольникова на цитати, то він говорить про таких людей, як про тварюк тремтячих. Виходячи з цих слів, стає ясно, як саме він їх собі уявляє. Вони бояться абсолютно все, що відбувається навколо, схиляються перед усіма, хто сильніший їх. У таких осіб немає особистої думки. Вони підлаштовуються під обставини і не роблять абсолютно нічого для того, щоб змінити своє життя на краще.
Крах теорії Раскольникова
У своєму творі Злочин і кара Достоєвський перевіряє теорію Раскольникова на практиці. Ця доля дісталася самому Родіону. Молодий чоловік був надмірно гордий і саме тому відніс себе до групи обраних. Вчинений ним злочин, вбивство старої жінки, є перевіркою описаної у творі Достоєвського теорії Раскольникова.
Молода людина переконаний, що обрані з легкістю зможуть переступити через кров. Адже в подальшому вони зможуть змінити життя всього людства. Таким людям чужі докори сумління, вони не висловлюють жаль з приводу скоєних вчинках. Саме так вважає головний персонаж. Правда, життя в подальшому все сама розставить по місцях.
Після того, як Раскольников здійснює вбивство, йому доводиться опинитися в ізоляції, яка для нього болюча. Після того, як Родіон переступив межу моральності, він стає нещасним. Він приречений на постійне самотність і вже не може спілкуватися з близькими йому людьми. Як говорить сам головний герой, він убив не стару, а самого себе.
Після скоєння даного злочину раніше благородний, добрий хлопець стає на одну рису з Лужина і Свидригайлова. Він уже нічим не краще, ніж ці порочні особи. Ці люди також, як і Родіон, що не дивилися на моральні принципи і робили все для того, щоб досягти благополуччя. Свидригайлов сам говорить Раскольникову, що той з ним одного поля ягода.
Покаранням для головного героя стали саме його душевні переживання. Вони також доводили, що раніше він глибоко помилявся. Зібрати свою розколоту душу і знайти нарешті спокій Родіону вдається тільки після того, як він кається і звертається до Всевишнього. Відродитися і змусити себе жити далі, забути про раніше переслідували ідеях йому вдається тільки завдяки щирій любові і відданості Соні Мармеладової.
Тож не дивно, що в цьому творі розроблена головним героєм теорія зазнає аварії. Таким чином письменник показує, що жодної людини не можна назвати тремтячою твариною. Кожна людина є особистістю і має повне право на те, щоб жити.
Автор вказує на те, що для набуття власного щастя не можна робити інших людей нещасними. Відносини в суспільстві потрібно будувати на милосердя і доброту. Тільки в цьому випадку, як стверджує автор, буде панувати мир і злагода.
В процесі написання твору на тему Теорія Раскольникова можна сказати, що висунуті Родіоном припущення спочатку були приречені на провал. Система поділу людей на окремі види за своєю природою була помилковою.
По-перше, перед вчиненням вбивства головного героя примарилась загибель кобили. Він згадав, що міг бути свідком того, як били коня батогом. При продумуванні плану злочину перед його очима нерідко постає жалюгідне тварина, яке гине в результаті нанесення сильних ударів.
По-друге, теорія безглузда, і тому до обраним Родіон відносить Свидригайлова і Лужина. Перший з них переконаний, що людина може здійснювати абсолютно все, що йому захочеться. Він робить численні злочини, але не дивлячись на це ніяких проблем з законом у нього не спостерігається. Говорячи ж про Лужина, то це також дуже неприємна особистість. Він любить виключно самого себе, може з легкістю оббрехати будь-якої людини, аби отримати вигоду. Природно, що відносити таких осіб до обраним – явна безглуздість.