М. В. Цвєтаєва була великою поетесою. Її майстерність доводиться тим, що її віршами досі зачитуються. Навіть через багато років вірші Цвєтаєвої не втратять своєї актуальності. Її вірші в основному написані на любовну та філософської тематики. Також має місце бути тема поезії і батьківщини.
Більша частина творів присвячена, звісно ж, кохання. Коли Цвєтаєва познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Сергієм Ефроном, то дякувала долі за такий подарунок. Вона не просто любила чоловіка, а обожнювала його. Багато його вірші присвячені саме Сергію. Ось чому твори Цвєтаєвої чіпають за душу. Любовні переживання знайомі практично всім людям, тому в цветаевских рядках кожна людина знайде щось своє, рідне.
М. В. Цвєтаєва міркувала і на філософську тему. Вона думала про… тлінність буття, про життя, про те, навіщо людина живе. Також вона любила свою батьківщину, якої теж присвятила не один вірш. Цвєтаєва була прихильницею Пушкіна, чиїм талантом вона щиро захоплювалася. Йому вона теж присвятила кілька віршів. Свої твори поетеса присвячувала і іншим письменникам, таким як Блок А. і Б. Пастернак. Розлуку з Пастернаком вона дуже важко переживала, і вірші були для неї віддушиною.
Часто у віршах М. І. Цвєтаєвої можна зустріти образ горобини. Саме з нею ототожнювала себе поетеса. Вона була такою ж самотньою й сумною, а її доля була гіркою. Цвєтаєвої довелося багато чого пережити, вона жила в еміграції, де їй доводилося не солодко. Через 17 років вона повернулася на батьківщину, про яку дуже сумувала.