Тема поеми «Мцирі» Лермонтова — основні ідеї для твору по темі

Тема свободи в російській літературі піднімається дуже часто. Писали про свободу і Пушкін, і Гоголь, і безліч інших видатних творців. Звертався до теми свободи і Лермонтов, більше того, він, як письменник-представник романтизму, розвивав її особливо натхненно. Тема свободи звучить у багатьох його віршах – «Втікач», «Чернець», «Демон» – у всіх цих творах таки чи інакше досліджується прагнення людини до волі. Тема «Мцирі» теж не стає винятком.

Поема «Мцирі» написана у формі сповіді молодого ченця. Вихований в монастирі, далеко від батьківщини, він не забув своєї країни, своєї сім’ї. Тому незадовго до постригу він здійснює втечу, сподіваючись дістатися додому. Втеча, здавалося б, завершується невдало: ледь живого втікача приносять в монастир, де він незабаром і вмирає. Однак за зовнішньою невдачею Лермонтов розкриває глибоку художню ідею «Мцирі»: за свободу треба боротися, не звертаючи уваги на перешкоди.

«Я знав однієї лише думи влада,
Одну, але полум’яну пристрасть»

Так говорить Мцирі про свою мрію. Вся його життя була підпорядкована бажанням вирватися на волю, і він її здійснив. Віддати всього себе за свій ідеал – саме до цього прагне герой Лермонтов. Неважко здогадатися, що така позиція і самого автора. Він поєднує в поемі дві ідеї: ідею свободи і патріотичну ідею. Любов до Батьківщини і прагнення до свободи – для Мцирі ці два поняття нероздільні.
Час, у який жив Лермонтов, було для Росії нелегким часом. Не так давно завершилася кровопролитна війна з Наполеоном, але герої тієї війни вже відходили в минуле. На зміну їм приходила епоха реакції. Невдале повстання декабристів остаточно перекреслила мрії сучасників Лермонтова про кращого, вільного життя. Висловлювати свої думки прямо в миколаївській Росії було небезпечно, і тому поет вдається до иносказанию. Суть «Мцирі» – у вираженні громадянської позиції автора, але свої роздуми він переносить в іншу країну, в Грузії, яка в той час теж управлялася Росією: «Такий-то цар, в такий-то рік, Вручав Росії свій народ».

Мцирі – ідеальний герой, він прекрасний і душею, і тілом, він сміливий і непримиренний. Такими б хотів бачити Лермонтов своїх сучасників, але, як він сам розуміє, на них, як і на Мцирі, залишила свою печатку в’язниця. Мцирі порівнюється з тюремним квіткою, які виросли в неволі і боїться сонця. Ледве «добра рука» переносить ця квітка в «чудовий сад» свободи, як він тут же в’яне від сонячних променів. І так в поемі тема свободи розкривається ще з одного боку: з боку підготовленості кожної людини до отримання цієї свободи. Декабристи закликали до звільнення простого народу, однак зазнали невдачі. Лермонтов розуміє: звільнення повинно прийти не з зовнішнього, а з внутрішньої сторони. Кожна людина повинна стати вільним перш за все в своїй душі, — така ідея «Мцирі». І у головного героя це виходить: не добравшись до рідних місць, він все-таки не змирився зі своєю долею. Останній погляд його, помираючого, звернений на Кавказ. Можна сказати, що після смерті він все ж знайде бажану свободу.

Для розкриття основної теми свободи поет звертався і до приватних тем, які допомагають подивитися на неї з різних сторін. Теми поеми «Мцирі» Лермонтова переплітаються між собою, утворюючи складне художнє єдність. Це – теми людини і природи, людини і суспільства, тема самотності і, звісно, кохання.

Тема взаємин людини з природою стає однією з основних в поемі. Через краєвиди Кавказу Лермонтов зображує внутрішній світ героя. Все, побачене і описане Мцирі, характеризує його як сильної і вільної людини, не пристосованого до монастирського життя. Так, характерні епізоди з бурхливим потоком, до якого спускається герой, долаючи небезпека впасти, температура, с вночі в лісі і безжальним полуденним спекою. Первозданна, дика природа Кавказу стає для Мцирі своєрідним випробуванням – і він з честю його проходить. Кульмінацією цього випробування стає перемога над барсом. Цей бій описаний Лермонтовим дуже поетично, з використанням різноманітних художніх засобів. Тому картина боротьби Мцирі з хижим звіром виглядає прямо-таки жахливо. Але ніщо не може налякати самого юнака, оскільки це його рідний край і природне середовище проживання.

Проте в той же час серце Мцирі відкрито і для краси, він відзначає найменші зміни у природі, захоплюється привольностью відкритих полів. Його сприйняття природи глибоко поетично. Зростаючі разом дерева він порівнює з танцюючими людьми, шум струмка і листя йому чуються голоси, що розмовляють про таємниці буття. Так Лермонтов спростовує точку зору ченців, які вважали Мцирі просто дикуном. Так, для Мцирі сенс життя полягає в бунті і свободу. Але це зовсім не заважає йому бачити навколишній світ у всій повноті, ось про що говорить поет.

Тема кохання, ключова для багатьох творів Лермонтова, тут дається лише напівнатяком, в епізоді зустрічі з грузинкою біля струмка. Дівчину, колишню, швидше за все, християнкою, поет одягає в чадру – рідну одяг для сестер Мцирі. Тим самим дівчина стає лише ще одним символом батьківщини для Мцирі, і нічим більшим. Така відмова від розвитку любовної теми пов’язаний, очевидно, з бажанням Лермонтова повністю зосередитися на основній темі поеми, свободу. Любовна ж колізія могла заплутати сюжет і зробити його в результаті менш виразним.

Тема людини і суспільства нерозривно пов’язана в поемі з темою самотності. Для зображення цієї теми Лермонтов вибирає монастир, звузивши все суспільство до одного ченця. Про решту мешканців монастиря читач не знає нічого, але можна здогадатися, що і вони ставилися до Мцирі недружелюбно. Ми бачимо протистояння двох сил: монаха, який виховує Мцирі в дусі покори і смирення, і Мцирі, що відкидає таке життя.

«…прекрасний світ
Тобі пости; ти слабкий, ти сивий,
І від бажань ти відвик»

Такими словами описується в поемі ” чернець. Монастир став його будинком і в’язницею, але Мцирі з цим змиритися не може, він виривається «від келій задушливих і молитов» на волю. Така точка зору неприйнятна для ченця, і між ними зароджується конфлікт. Чернець вислухав сповідь Мцирі, але зрозуміти і прийняти її він не може-надто вже велика між ними прірва.

«…зрозуміти не міг
Він цих скарг і тривог,
І промовою хладною не раз
Він переривав його розповідь»

Мцирі помирає незрозумілим, але його це не лякає, адже така, по суті, доля всіх романтичних героїв. І тут тема протистояння суспільству переходить в тему самотності. Нестандартні ідеї і прагнення рідко сприймаються навколишнім світом, тому сильна особистість найчастіше виявляється в повній самоті. Лермонтов добре знав, про що він пише, оскільки і самого його чекала така ж доля.

«І нудно і сумно, і нікому руку подати
У хвилину душевної негоди…»

Так він напише через рік після завершення «Мцирі».

В образі ченця Лермонтов зображує все реакційне суспільство свого часу, настільки ж негативно реагує на будь-які вільні висловлювання. І натяк був зрозумілий, адже після видання «Мцирі» в 1840-му році на поета обрушився шквал критики. «Якщо людина добровільно не упокорюється, так його смирят і виб’ють-таки з нього цей могутній дух», – ось як висловлюється з приводу «Мцирі» один з критиків. Обіцянку «вибити могутній дух» при цьому ставилося, зрозуміло, не до Мцирі, а до самого Лермонтова… Але волелюбний герой поета сподобався читачам, пробудивши в них нові, сміливі мрії та бажання. Поема отримала величезну популярність, ім’я ж критика сьогодні ніхто не згадає. Так основна ідея поеми «Мцирі» Лермонтова ще раз підтвердилася самої життям: ніхто не може забрати у людини свободи, якщо він дійсно до неї прагне.

З моменту написання «Мцирі» минуло вже чимало років, але образ його все так само любимо багатьма. Свобода, як і раніше, приваблює людей, і це головний показник того, що твір «Мцирі» не може застаріти, ні забутися.

У даній статті описуються основна тема та зміст поеми, ця інформація буде корисна учням 8 класу при підготовці творів на тему «Основна тема поеми «Мцирі»».

Тест по твору

print

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: