Тема подвигу на війні твір

Велика Вітчизняна війна 1941-1945 років – одне з самих жахливих випробувань, що випали на долю російського народу. Ця жахлива трагедія, що тривала чотири роки, принесла багато горя. З перших днів війни встали на захист Батьківщини. Страшно подумати, що наші однолітки, діти дванадцяти-тринадцяти років теж віддавали свої життя за долю країни.

Дуже багато пережив, витерпів російський народ у дні війни. Згадайте героїчний подвиг Ленінграда – дев’ятсот днів трималися жителі в оточеному місті і не віддали його. Люди витримували голод, холод, ворожі бомбардування.

Чимало подвигів скоєно нашими солдатами під час Великої Вітчизняної війни. Молоді воїни жертвували собою заради довгоочікуваної перемоги. Багато з них не повернулися додому, і кожного можна вважати героєм. Адже саме вони ціною своїх життів вели Батьківщину до великої перемоги. Усвідомлення свого обов’язку перед Вітчизною заглушало страх, і біль, і думки про смерть.

Воювали скрізь: на фронті зі зброєю, в окупації, в партизанах, в тилу і на полях. Це було велике випробування сили російського характеру. Кожен вносив свою частку в майбутню перемогу, наближав її. Крім масштабних військових операцій йшли бої місцевого значення. Першим про один такий бій розповів у своїй повісті “А зорі тут тихі” Б. Васильєв. П’ять дівчат встали посеред руської землі проти ворога, сильного, добре озброєного, який і по числу значно перевершує їх. Але вони не пропустили нікого, стояли на смерть до кінця. П’ять дівочих доль війна сплела в одну заради однієї мети. Ті, кому потрібно продовжувати рід людський гинуть, а чоловік – воїн Васьков залишається жити. Цю провину старшина буде відчувати всю свою життям.

Пам’ятати про війну, героїзм і мужність людей, які борються за мир – обов’язок всіх, хто живе на землі. Тому однією з найважливіших тем нашої літератури є тема подвигу народу у Великій Вітчизняній війні. У цих творах показано значимість боротьби і перемоги, героїзм радянських людей, їх моральна сила, відданість Батьківщині. Бондарєв Ю. в своїй книзі “Гарячий сніг” оповідає про воїнів, які захищали Сталінград. У живих залишилися тільки чотири артилериста і два кулеметника. Безсонов, обходячи позиції після бою, плакав, не соромлячись своїх сліз, плакав через те, що його солдати вистояли, перемогли, не пустили фашистські танки в Сталінград, тому, що вони виконали наказ, хоча і загинули самі. Напевно, кожен з них хотів вижити, адже вони знали, що вдома їх люблять, в них вірять, їх чекають. Але солдати гинули, прекрасно розуміючи, що вони віддають свої життя в ім’я щастя, в ім’я чистого неба і ясного сонця, в ім’я майбутніх щасливих людей.

Учасниками Великої Вітчизняної війни були і наші земляки. Ми пишаємося Васильєвим Василем Васильовичем, який в роки війни здійснив близько двохсот вильотів, наносячи удари по тилах ворога. Восьмого вересня тисяча дев’ятсот сорок третього року льотчик не повернувся з завдання. Посмертно удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Захоплюємося подвигом Геннадія Федоровича Чехлова, якому теж було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. У боях на території Польщі у січні тисяча дев’ятсот сорок п’ятого року він знищив дві протитанкові гармати. Пам’ятаємо молодшого сержанта Валькова Сергія Олександровича, який героїчно загинув при форсуванні річки Вісли, коли відбивав ворожі контратаки, знищивши вісімнадцять солдатів противника.

Перемога у Великій Вітчизняній війні – подвиг і слава нашого народу. Як би не змінювалися за останні роки оцінки і факти нашої історії, 9 Травня, День Перемоги, залишається священним святом нашої держави.

Ми, молоде покоління, повинні знати і не забувати про те, яка доля випала всім, хто вніс вирішальний внесок у перемогу над фашистською Німеччиною. Подвиг народу, який здобув перемогу у Великій Вітчизняній війні і який відстояв свободу і незалежність Батьківщини, буде жити у віках. Тільки витягуючи уроки з минулого, ми зможемо запобігти нові війни.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Залишити відповідь