Толстой Лев Миколайович велику увагу приділяв проблемі патріотизму. Саме тому названої теми відведено величезну кількість сторінок знаменитої епопеї “Війна і мир”.
Толстой вважав, що “істинний патріотизм – є веління душі й серця, яке рухає людиною в моменти загального нещастя”.
Війна 1812 року, талановито описана прозаїком розкрила силу любові руських людей по відношенню до своєї Батьківщини.
Якщо уважно проаналізувати текст роману з цієї позиції, то можна назвати велику кількість епізодів.
Розглянемо епізод, пов’язаний зі Смоленськом. Жителі цього міста палять пшеницю і навіть свої оселі, щоб тільки нічого не дісталося ворогові.
Епізод, пов’язаний з Москвою, теж досить показовий. Наполеон знаходиться на Поклонній горі і чекає делегацію, яка подасть йому ключі від міста. А місто вже майже порожній…. Жителі його залишили….
Причому, як патріоти, вступають майже всі жителі. Для них немає їх Москви під гнітом Наполеона. Під французьким ярмом жити просто не можна!
Розглянемо образи Наташі і П’єра. Це улюблені герої графа Толстого.
Наташа надходить як справжній патріот – віддає підводи пораненим. Вона не думає про майно. Для неї головне – щоб російські люди не повинні потрапити до французів.
П’єр приймає рішення не покидати Москву. Для нього головною стає ідея – вбити Наполеона. Він не думає про ціною власного життя. Зрештою, П’єр полонений. І саме цей момент в його житті дозволяє йому усвідомити єднання з російським народом.
Аналізуючи патріотизм у романі-епопеї, не можна не згадати про простих солдатів, командуючому складі.
Перший персонаж, який звертає на себе увагу – це Кутузов. Хоча він малопривабливий зовні, але Толстой Лев Миколайович підкреслює його духовну силу. Саме його внутрішня міць дозволила Кутузову прийняти зовсім не легке рішення – залишити Москву, але зберегти російську армію. Так як Кутузов – володар сталевий сили волі, то саме російська армія звільняє Батьківщину від французького панування.
Не можна не згадати генералів Раєвських, Дохтурова, Багратіона, Андрія Болконського, Миколи Ростова, Тимохіна.
Показує Толстой і “дубину народної війни” – партизанський рух. Його учасники: Тихон Щербатий, старостиха Василиса, Давидов Денис.
Крім істинного патріотизму показує Толстой і помилковий патріотизм. Представники його намагаються витягти особисту вигоду з обставин, що склалися.
Наприклад, Ганна Павлівна Шерер, яка влаштовує світську вечірку в день Бородінської битви.
Борис Друбецкой відсиджується в штабі. Берг з патетикою в голосі говорить з Ростовим, а потім торгується з ним за “шифоньерочку”. Граф Ростопчина порожньою балаканиною прирікає на загибель сотні людей.
Таким чином, говорячи про патріотів і проявах патріотизму в російському класичному творі “Війна і мир”, можна побачити, як на думку Толстого, має поводитися справжній патріот своєї Вітчизни.