Тема майбутнього в ліриці Маяковського

Не висидів будинку. Анненський, Тютчев, Фет. Знову, Журбою до людей ведений, йду в кінематографи, трактири, в кафе. Маяковський Ст.
Мрія про майбутнє – лейтмотив всієї творчості Маяковського. Він виникає вже в ранніх творах молодого поета і звучить у всіх поемах, написаних після революції, в п’єсах “Клоп” і “Лазня”, в останньому творі – вступ у поемі “У весь голос”.
Поет, як відомо, був однією з центральних фігур російського футуризму, а футуризм заявляв про себе як мистецтво майбутнього. У зв’язку з цим Маяковський писав: “Велика ломка розпочата нами у всіх областях краси в ім’я мистецтва майбутнього”. Йшов 1914 рік. Велика ломка відбувалася і в соціальному житті суспільства. На вулицях можна було побачити багато покалічених війною солдатів. Як в усі тривожні часи, країна виглядала суворо. Ця обстановка ніби сама підштовхувала художників до думки про іншу красу, красу некрасоты:
Кинуся на землю, Каменю короюВ кров особа изотру, сльозами асфальт омиваючи. Истомившимися по ласці губами тисячами поцілунків покроюУмную морду трамвая.
Як бачимо, в грубих, безцеремонних словах поет висловлює любов і ніжність. Пряма протилежність російської класичної поетики. Протест проти рутинного мистецтва “мотлоху”, що виражався у виступах і творах футуристів, переростає у Маяковського в соціальний протест,

Його заперечення сучасного світу набуває характер викриття основ суспільного устрою життя. Поема “Хмара в штанях” – програмна річ Маяковського. Він говорить у поемі про призначення нового мистецтва, критикує сучасних йому поетів. Ігоря Сєверяніна він зараховував до “сигарний”:
А з сигарного диму ликерною чаркою вытягивалось особа Сєверяніна.
Пристрасне прагнення до якнайшвидшого корінної зміни у житті Маяковського виливалося в нещадну критику миру “ситих”:
Через годину звідси в чистий провулок Витече по людині ваш роздутий жир, А я вам відкрив стільки віршів шкатулок, Я – безцінних слів ласун та розтринькувачів.
Поет відчайдушно рвався в майбутнє, постійно підганяв свого часу. Саме тому він був так життєво активний: “Вікна Зростання”, реклама, газета, публічні виступи, редактура “Лефа”, закордонні поїздки, особисте і творче життя.
Є версія, що Маяковський заради майбутнього свідомо спрощував свій вірш, тому що Росія прийшла до революції на сімдесят відсотків неграмотна. Поет в догоду такого населенню наступав на горло власній пісні”.
Маяковський був першим соціалістичним поетом першого соціалістичного суспільства. Статус поета в цьому суспільстві ще не був ніким з точністю визначено. Маяковський в цьому плані попрацював на майбутнє.
Він ратував за відношення до поезії як до державної справи: “Я всю свою дзвінку силу поета тобі віддаю, що атакує клас!”
Я чув, що на Заході мають ходіння примітивні теорії щодо творчості Маяковського: поет протесту, дореволюційний поет, поет-конформіст. Мені здається, все це від поверхневого знайомства з творчістю Маяковського. Поет не був обмежений у своєму протесті тимчасовими рамками. Він був поетом протесту і до, і після революції, і при соціалізмі. Його протест проти всього вульгарного та рутинного нагоді нашій батьківщині і в майбутньому.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: