Роки колективізації – це трагічна сторінка в історії країни в епоху радянської влади. Це час, коли відбирали останній шматок хліба у селян, перегинаючи все мислиме і не мислиме. Як підсумок, голод в двадцятих роках.
Про державну політику колективізації, коли об’єднували селян у колгоспи, писали багато і серед них був Шолохов, який не побоявся у роки жорстокої цензури написати свій твір, розкриваючи тему колективізації в Піднятій цілині. В роботі автор описує період появи перших колгоспів.
Колективізація в романі Шолохова Піднята цілина
Колективізація в Піднятій цілині описана автором без прикрас, ставши для нас наочним посібником про те, яка була доля селян нашої країни в тридцяті роки. Це був час, де існувала нерівність. Були бідняки, кулаки, наймити, середняки. Заможні селяни мали гарні будинки, а ось біднякам доводилось жити в невеличких хатинках. Ось через нерівності і знаходяться ті, хто сприймає ідею Давидова і його поява, як шанс поліпшити своє життя.
Колективізація в романі розкривається з допомогою сюжетної лінії. На хутір Гримучий лог спрямовані ідеологи – Половців і Давидов. Половців покликаний втягнути козаків на боротьбу за визволення і перешкодити організації колгоспів, а Давидов за наказом партії хоче ці колгоспи організувати.
Давидова, який запропонував узагальнити власність, віддавши її в загальне користування, підтримали багато. Тут і Мовчун, якого обділяла доля. Любишкин, який упевнений, що за старої життя важко щось змінити, потрібні нові ідеї, а тут як раз колективізація. Надихнулася і вся біднота. Ось тільки розкуркулення має повну трагічну картину. Люди безчинствують, коли відбирають чуже добро. Ті, хто намагається захистити нажите, караються, що призводить до кровопролиття. Описані сцени з одного боку комічні, але коли замислюєшся над тим, що відбувається у творі Піднята цілина, то стає страшно. Розумієш, наскільки ж добре жити в наш час хоча і в наш час багато несправедливості.
Повертаючись до твору, ми бачимо, як біднота грабує, влаштовуючи самосуди замість того, щоб все робити за законом. Однак не всі готові чинити насильство. Такі як голова сільради Разметов відмовляється брати участь у розкуркулюванні. Це добра людина, яка не може позбавити сім’ю, де наприклад, одинадцять дітей живе.
Ряди колгоспників збільшуються, ось тільки мало ким керують пропаговані комуністами переконання. Більшість вступає в колгосп, щоб піти з злиденного життя, інші просто бояться, адже непокірність слід жорстока розправа. При цьому створювати нове життя доводиться в умовах боротьби проти куркулів і білогвардійців.
Твір Шолохова наповнене масовими сценами. Це і розкуркулення, і бунт, і забій худоби, і весняну сівбу. Серед сцен ми бачимо безліч людей з їх настроєм, де автору вдається змалювати кожної людини окремо, виділяючи з натовпу.
Ставлення до колективізації
Процес колективізації в романі Шолохова – це складний процес, під час якого ліквідували старе, щоб народжувалося нове. У романі автор намагається створити образ колгоспника. Головна роль у процесі колективізації лягає на плечі Давидова, якого посилає в село партія, щоб той очолив колгоспи і допоміг людям пристосуватися до нового життя. Допускаючи помилки, йому вдається змусити людей трудитися.
Ставлення автора до колективізації неоднозначне. З одного боку в колгоспах не бачить нічого поганого, але з іншого боку він не підтримує ті методи і способи, за допомогою яких створювалися ці самі колгоспи.
За короткий час, що описує автор у своїй роботі Піднята цілина, ми бачимо ті самі плоди, які несе в собі перелом. Тепер у селі немає багатих господарів, хліб вибивається силою, селян, що захотіли залишити колгосп, позбавляють хліба, перед вступом у колгосп постраждало дуже багато худоби, а попереду голод, репресії, війна. І тут задаєшся питанням про те, як Росія і її колгоспна система могла довести себе до того, щоб потім просити їжі в інших країнах. Саме про це і замислюєшся, коли читаєш Шолохова і його роботу.
На цій сторінці шукали :
- твір на тему з роману шолоха піднята цілина
- Твір на тему Процес колективизации в романі Піднята цілина М Шолохова
- тихий