Образ дому в романі “Біла гвардія” є центральним. Він об’єднує героїв твору, оберігає їх від небезпеки. Переломні події в країні вселяють тривогу і страх у душі людей. І тільки домашній затишок і тепло можуть створити ілюзію спокою і безпеки.
Великий рік тисяча дев’ятсот вісімнадцятий. Але він також і страшний. Київ з одного боку зайняли німецькі війська, з іншого – армія гетьмана. А чутки про прибуття Петлюри вселяють все більше занепокоєння у городян, і без того наляканих. На вулиці снують приїжджі і всілякі сумнівні особистості. Тривога витає навіть у повітрі. Такий Булгаков зобразив ситуацію в Києві в останній рік війни. А образ дому в романі “Біла гвардія” він використовував для того, щоб герої його змогли сховатися, хоча б на час, від небезпеки, що насувається. Характери головних героїв розкриваються саме в стінах квартири Турбіних. Все, що за межами її – наче інший світ, страшний, дикий і незрозумілий.
Тема будинку в романі “Біла гвардія” відіграє важливу роль. В квартирі Турбіних затишно і тепло. Але тут також герої роману сперечаються, ведуть політичні дискусії. Олексій Турбін – найстарший з мешканців цієї квартири – лає українського гетьмана, найбезпечніший провина якого полягає в тому, що він змусив російське населення говорити на “мерзенному мовою”. Далі він вивергає лайки на адресу представників гетьманського війська. Однак нецензурність його слів не применшує правди, яка таїться в них.
Мишлаєвський, Степанов і Шервінский, молодший брат Миколка – всі збуджено обговорюють те, що відбувається в місті. А також тут присутня Олена – сестра Олексія і Миколки.
Але образ дому в романі “Біла гвардія” – це не втілення сімейного вогнища і не притулок для інакомислячих особистостей. Це символ того, що залишилося ще світле і сьогодення у напівзруйнованій країні. Політичний перелом завжди породжує безладдя і розбій. А люди в мирний час, здавалося б, досить порядні і чесні, в складних ситуаціях показують своє справжнє обличчя. Турбіни і їх друзі – деякі з тих, яких зміни в країні не зробили гірше.
На початку роману будинок покидає чоловік Олени. Він тікає в невідомість “крысьей пробіжкою”. Слухаючи запевнення чоловіка у швидкому поверненні з армією Денікіна, Олена, “постаріла і подурневшая”, розуміє, що він вже не повернеться. Так і сталося. У Тальберга були зв’язки, він ними скористався і зміг втекти. І вже наприкінці твору Олена дізнається про його майбутнє одруження.
Образ дому в романі “Біла гвардія” – це свого роду фортеця. Але для боязких і егоїстичних людей вона – як потопаючий корабель для щурів. Тальберг біжить, і залишаються лише ті, хто може один одному довіряти. Ті, хто не здатний на зраду.
На основі власного життєвого досвіду створив цей роман Булгаков. “Біла гвардія” – це твір, в якому герої висловлюють думки самого автора. Книга не є загальнонаціональною, оскільки присвячена лише певного соціального прошарку, близькій письменнику.
Герої Булгакова не раз в самі тяжкі хвилини звертаються до Бога. В сім’ї панує повна гармонія і взаєморозуміння. Саме таким собі уявляв ідеальний будинок Булгаков. Але, можливо, тема будинку в романі “Біла гвардія” навіяна юнацькими спогадами автора.
В 1918 році в містах переважала озлобленість. Вона мала значний масштаб, так як породжена була багатовіковою ненавистю селян по відношенню до дворянам і офіцерам. І до цього також варто додати злість місцевого населення по відношенню до окупантів і петлюрівцям, появи яких чекають з острахом. Все це автор зобразив на прикладі київських подій. І тільки батьківський будинок у романі “Біла гвардія” є світлим, добрим чином, вселяє надію. І тут сховатися від зовнішніх життєвих бур можуть не тільки Олексій, Олена і Миколка.
Будинок Турбіних у романі “Біла гвардія” стає притулком для людей, близьких по духу їх мешканцям. Олені та її братам рідними стали Мишлаєвський, Карась і Шервінский. Вони знають про все, що відбувається в цій родині – про всі прикрощі та сподівання. І їм тут завжди раді.
Турбіна-старша, яка померла незадовго до подій, описаних у творі, заповіла своїм дітям жити дружно. Олена, Олексій і Миколка стримують обіцянку, і тільки це їх рятує. Не дає загинути їм любов, розуміння і підтримка – складові справжнього Будинку. І навіть тоді, коли Олексій знаходиться при смерті, і лікарі називають його “безнадійним”, Олена продовжує вірити і знаходить підтримку в молитвах. І, на подив лікарів, Олексій одужує.
Велику увагу автор приділив елементів інтер’єру в будинку Турбіних. Завдяки дрібним деталям створюється яскравий контраст між цією квартирою і тієї, яка знаходиться поверхом нижче. В будинку Лисовича обстановка холодна і незатишна. А після пограбування Василина відправляється до Турбіних за душевною підтримкою. Навіть цей на перший погляд неприємний персонаж відчуває в будинку Олени та Олексія себе в безпеці.
Світ, що знаходиться за межами цього будинку, загруз у плутанині. Але тут все так само співають пісні, щиро посміхаються один одному і сміливо дивляться небезпеці у вічі. Ця атмосфера приваблює і іншого персонажа – Лариосика. Родич Тальберга майже відразу тут став своїм, що не вдалося чоловіка Олени. Вся справа в тому, що прибулий гість з Житомира володіє такими якостями, як доброта, порядність і щирість. А вони є обов’язковими для тривалого перебування в будинку, образ якого зобразив настільки живо і барвисто Булгаков.
“Біла гвардія” – роман, який було видано понад 90 років тому. Коли за цим твором в одному з московських театрів була поставлена п’єса, глядачі, чиї долі були так схожі на життя героїв, плакали, падали в непритомність. Це твір стало надзвичайно близьким для тих, хто пережив події 1917-1918 рр. Але роман і пізніше не втратив актуальності. А деякі фрагменти у ньому дивовижним чином нагадують і нині. І це зайвий раз підтверджує, що цей літературний твір завжди, в будь-які часи актуально.