План
Введення
Роман «Обломов» був написаний Гончаровим в 1859 році. Твір відноситься до літературного напрямку реалізм. У романі автор піднімає багато важливі соціальні та філософські питання, розкриваючи їх шляхом використання різних літературних прийомів. Особливу ідейно-смислову роль у творі відіграє сюжет «Обломова», побудований на застосуванні методу антитези.
Сюжетна основа роману «Обломов»
«Обломов» починається з опису звичайного дня головного героя – Іллі Ілліча Обломова. Автор зображує перед читачем ледачого, апатичного, але доброго персонажа, який всі свої дні звик проводити в нездійсненних планах і мріях. Витоки такої життєвої позиції лежать в дитинстві Обломова, що проходив у далекій, тихому, мальовничому селі, де люди не любили працювати, намагаючись якомога більше відпочивати. Автор описує його юність, навчання і службу колезьким секретарем, від якої він швидко втомився.
Монотонне життя Обломова переривається приїздом його друга дитинства – Андрія Штольца, людину з активною позицією. Штольц змушує Обломова покинути квартиру й рідний диван, замінивши їх на світське життя. В один з таких вечорів Андрій Іванович знайомить Іллю Ілліча зі своєю подругою Ольгою Іллінською. Між дівчиною і Обломовим спалахують красиві, романтичні почуття, які тривають близько півроку.
Однак щастя коханих було приречене на розставання – надто різними були їхні уявлення про щасливе сімейне життя і дуже сильно Ольга хотіла змінити інтровертного, мрійливого Обломова. Після розставання шляху Ольги і Обломова розходяться – Ілля Ілліч знаходить тихе, спокійне, «обломовское» сімейне щастя з Агафією Пшеницыной, а Ольга виходить заміж за Штольца. Твір закінчується смертю Обломова після другого апоплексичного удару.
Сюжетна антитеза у романі «Обломов»
Принцип сюжетної антитези в романі «Обломов» є важливим смыслообразующим прийомом твори. Ще на початку роману автор вводить два противопоставляемых персонажа – пасивного, ледачого Обломова і активного, діяльного Штольца. Порівнюючи їх дитинство і юнацькі роки, Гончаров показує, як формувалася особистість кожного з героїв – поступове загрузання в болоті «обломовщины» Іллі Ілліча та самостійне життя Андрія Івановича. Їх долі – окремі сюжетні лінії роману, розкривають ідею твору, засновану на протиставленні двох мировосприятий – застарілого, заснованого на традиціях і схиляється до прекрасних подій минулого, а також нового, активного, який прагне вперед.
Якщо життя Штольца йде точно розпланованим ходом, без несподіванок і потрясінь, то в долі Обломова відбувається переворот, який, якби Ілля Ілліч був би молодшим, повністю перевернув його життя – любов до Ольги. Захоплююче, надихаюче, трепетне почуття розвивається на межі фантазії і реальності, оточене красою весняно-літніх пейзажів. Його стихійність, міцний зв’язок з природою підкреслена тим, що мої розлучаються восени – не дивно, що символом їхнього кохання стає гілка недовговічною бузку.
Любов Обломова й Ольги протиставляється любові Обломова і Гафії. Їх почуття не такі стихійні і захоплюючі, вони спокійні, тихі, домашні, наповнені духом близькою Іллі Іллічу Обломовки, коли основним у житті стають не далекі прагнення, а заспокійливий, сонний і ситий побут. Та й сама Агафія зображена персонажем, немов з’явився з мрій Іллі Ілліча, – добра, тиха, господарська жінка, що не вимагає від чоловіка якоїсь активності і звершень, «рідна душа» для Іллі Ілліча (тоді як Ольга поставала для героя швидше далекій і восхищающей музою, ніж реальною майбутньою дружиною).
Висновок
Сюжет роману «Обломов» Гончарова побудований на принципі протиставлення як контрастують персонажів, так і протилежних за характером подій у житті героїв. Антитеза у творі дозволяє не тільки краще зрозуміти ідею автора, що зачіпає в романі не тільки питання «обломовщины» як явища соціальної деградації, але й конфлікт між активним, діяльним і пасивним, рефлексуючим основами, між надбанням минулого і відкриттями майбутнього. Увівши в роман прийом протиставлення, Гочаров підкреслює важливість пошуку гармонії і компромісу між двома основними світовими началами.
Тест по твору