План
Багатопланове прозове полотно, створене Левом Миколайовичем Толстим, – правдива картина життя російського народу першої чверті ХІХ століття. Об’ємність твори і масштабність опису характерно викликають і багатопланову проблематику роману. Однією з проблем, яка вирішується Л. Н. Товстим, є вивчення моральної сутності світського суспільства в романі «Війна і мир».
Художній прийом протиставлення
Одним із головних художніх прийомів, використаних автором, є протиставлення. Це кидається в очі ще до прочитання роману-епопеї, адже цей прийом підкреслює вже назва твору. Через паралельне зображення на основі протиставлення війни і миру Лев Миколайович зображує актуальні проблеми епохи початку ХІХ століття, людські пороки і чесноти, цінності суспільства і особисті драми героїв.
Прийом протиставлення торкнувся не тільки планів зображення, але і образів. У романі автором створені образи війни і миру. Якщо війну автор зображує через бою, персонажі полководців, офіцерів і солдатів, то світ персоніфікує образ суспільства Росії перших десятиліть ХІХ століття.
В описі характерного світського світу в романі «Війна і мир» автор не відходить від своєї стилістичної манери, якій властиві не тільки філософські відступи, де простежується авторська оцінка описуваних подій, але й порівняльна характеристика явищ, образів, духовних якостей. Так на прихованому протиставленні зображує автор представників двох головних міст Імперії – Санкт-Петербурга і Москви.
Характеристика столичного суспільства в романі
В той історичний період, що описується в творі, Санкт-Петербург був столицею Російської імперії, з властивим такому високому званню пафосним суспільством. Петербург – це місто, який характеризує архітектурне пишність в поєднанні з холодною похмурістю і неприступністю. Його своєрідний характер автор переносить і на петербурзьке суспільство.
Світські раути, бали, прийоми – це головні події для представників світського суспільства столиці. Саме там обговорюються політичні, культурні і світські новини. Однак за зовнішньою красою цих заходів видно, що представників знаті не турбують і не хвилюють рівним рахунком ні ці теми, ні думки співрозмовників, ні результат розмов і зустрічей. Викриття краси істинною і помилковою, сутність столичного суспільства розкривається в романі вже з першої ціни в салоні Ганни Павлівни Шерер.
Петербурзьке вище суспільство в романі відіграє звичні ролі, говорить лише про те, про що прийнято розмовляти, чинить так, як цього чекають. На прикладі сім’ї Курагиных, які є характерними представника столичного товариства, автор з неприхованим розчаруванням і іронією підкреслює театральність, награність і цинізм світського життя Петербурга і її представників. Тільки недосвідчені або втратили інтерес до рольовому поданням знаходять схвалення автора на сторінках роману, чиїми устами автор дає свою оцінку: «Вітальні, плітки, бали, марнославство, нікчемність – ось зачароване коло, з якого я не можу вийти».
Опис московської світського життя і її представників
Вперше з звичаями і атмосферою московського дворянства автор знайомить читача на ранковому прийомі сім’ї Ростових. На перший погляд може здатися, що світська картина Москви мало чим відрізняється від товариства Північної столиці. Однак бесіди представників знаті вже не такі узагальнені і порожні, в них можна почути і особиста думка, суперечки і дискусії, що говорить про щирість поглядів, справжнє хвилювання за долю свого краю і держави в цілому. На світських заходах є місце дитячих витівок і добродушному сміху, щирий подив, простоті і щирості думок і вчинків, довірі і прощення.
В той же час не варто вважати, що Толстой, який, безсумнівно, симпатизує у романі суспільству Москви, ідеалізує його. Навпаки, він підкреслює багато його якості, які не знаходять схвалення в особі автора, такі як заздрість, висміювання, пристрасть до пліток і обговорення чужого приватного життя. Однак, створюючи образ світського суспільства Москви, автор ототожнює його з характерними як позитивними, так і негативними рисами, притаманними російського народу.
Роль образу світського суспільства в романі
Одна з основних проблематик, яка лежить в основі твору і мого твору на тему «Світське суспільство в романі «Війна і Мир», – це сутність російського народу, з усією його багатогранністю, недоліками і достоїнствами. У романі метою Толстого було без прикрас і лестощів показати справжнє обличчя суспільства початку ХІХ століття, для того, щоб на його тлі зобразити сутність російської душі і головних національних цінностей, таких як будинок, сім’я та держава.
Образ суспільства служить не тільки силою, що формує погляди, думки, принципи мислення та ідеали поведінки, але і фоном для вираження за рахунок нього яскравих особистостей, завдяки високим моральним якостям і героїзму яких була виграна війна, що багато в чому вплинуло на подальшу долю держави.
Тест по твору