Страшний світ! Він для серця тісний!

Поезія А. Блоку – це воістину дивовижне явище. В ній вустами ліричного героя висловлюється все те, що тривожило і хвилювало автора, а сьогодні не байдуже для всіх нас. Найбільше враження на мене справили вірші, де зачіпається тема “страшного світу”. У них відображена “реакція”, яку, як писав сам поет – “нам випало на долю пережити”, яка “закрила від нас обличчя життя. ”
Після циклу “Віршів про Прекрасну Даму”, овіяні таємницями, загадками, наповнених любовними переживаннями, глибокими почуттями, ліричний герой Блоку постає перед нами людиною, яка живе у світі ж придуманих їм самим ілюзій, що чекають свою прекрасну незнайомку. Але, прагнучи пізнати всю повноту життя, автор переносить свого героя в реальний світ: порожній, похмурий, холодний, бездушний. Цей світ не приймає ніяких почуттів, все в ньому підпорядковане непорушним правилам жорстокої гри, назва якій – життя. Там всі люди – манекени, бездушні ляльки, яким байдуже чуже горе, чужі страждання. Так, у вірші “На залізниці” гарна, молода, квітуча жінка була розчавлена сталевими колесами байдужості, цинізму і ненависті.

Не підходьте до неї з питаннями,
Вам все одно, а їй – досить:

Любов’ю, брудом иль колесами
Вона розчавлена – все боляче.

Місто в творах Блоку – це кам’яний склеп, куди не надходить ні краплі свіжого повітря. Все в ньому просякнутий вогкістю, затхлістю, морок тисне з усіх боків, навіть стіни будинків дихають ненавистю. Жахливий світ спустився над героєм і ось-ось поглине його. Навколо себе він бачить лише одну несправедливість, соціальне зло, постійне пригнічення звичайних рядових людей, змушених вбивати себе непосильною працею, лише б заробити копійку на хліб.

Неймовірно реалістично зображені страждання простого народу у вірші “Фабрика”, коли “недвижный хтось, чорний хтось людей вважає в тиші” і “мідним голосом кличе зігнути змучені спини внизу зібрався народ”. Ми бачимо яскраву картину жорстокої дійсності. Навколишній світ мертвий, бездушен, механічне існування рухається по замкнутому колу, з якого нікому не вдається вирватися. На мою думку, це дуже добре підкреслюють наступні рядки:

Ніч, вулиця, ліхтар, аптека,
Безглуздий і тьмяне світло.

Живи ще хоч чверть століття –
Все буде так. Результату немає.

У цьому, одному з найбільш відомих віршів Блоку, нашим очам відкривається авторське розуміння існуючого ладу в Росії. Короткі, рубані фрази, карбовані слова створюють враження безвиході, безглуздості буття. Навіть смерть не може вивести з цього пекельного кола:

Помреш – почнеш знову спочатку,
І повториться все, як у давнину.

Дуже символічний образ ліхтаря, який, здавалося б, повинен був світити в ночі, але його “безглуздий і тьмяне світло” не в змозі розірвати пелену темряви, непроглядної темряви. Однак, у цьому вірші, так і у всій поезії Блоку, малюється не тільки зовнішній “страшний світ”, який є очевидним для всіх, але і світ, прихований в душі поета. Мені здається, що зображуваний у творах Блоку ліричний герой – це і є сам поет. І всі моральні страждання, що випали на долю автора, він вклав в образ свого героя, заговорив його вустами. Вся бруд навколишнього світу змушує Блоку повірити в те, що в цьому житті немає і не може бути ніяких змін на краще. “Виходу немає” – ось вирок, винесений поетом. Особистість знищена, душа мертва, чоловік – “сталевий, безпристрасна птах. без любові, без душі, без особи”.

Світ – бездумна диявольська п’єса, де кожному відведена своя безглузда роль. Всі грають за придуманим кимось правилами, для чого і навіщо – ніхто не замислюється. Сам же Блок А. сприймає все дещо інакше: він бачить – не може не бачити – брудну виворіт життя, така по суті доля справжнього поета.

Блок, не соромлячись, оголює душу перед читачем, показуючи свої сумніви, постійно шукаючи причину страждань – як власних, так і суспільства в цілому. Але поет не називає винних, – він надає це право тим, хто читає.

Очевидно одне – винна не особистість, не конкретний індивідуум, а всі разом: небо, люди, обставини, існуючий лад, а, може бути, і сама доля.
“Страшний світ” Олександра Блока полягає не лише в рамках циклу з однойменною назвою, – його мотиви чути в музиці всього його творчості. Просто з плином часу його розуміння цього світу значно змінювалося. Так у вірші “Про весна без кінця і без краю” автор твердо має намір боротися з жорстоким світом, він постає перед нами в образі воїна зі щитом і мечем у руках. Він кидає виклик долі і готовий прийняти бій. Герой Блоку свято вірить у свою “Вікторію”.

Трохи пізніше світогляд поета дещо зміниться. У першому вірші циклу “Танцю смерті” ми бачимо Блоку абсолютно іншим. Тепер він відчуває себе мерцем, яким “важко. серед людей живим і пристрасним прикидатися. “У мене створюється таке враження, що автор абсолютно вичерпав свої моральні сили, він вже не може, а, точніше, не хоче боротися зі всієї брудом суспільства, з тими гидотами, якими це суспільство просякнуте наскрізь. Поет немов вчиться приймати цей “страшний світ” таким, яким він є.

За їх умовно-світськими розмовами
Ти чуєш справжні слова:

“Втомлений друг, мені дивно в цьому будинку.” –
“Втомлений друг, могила холодна.”

“Справжні” слова – не про кохання, не про життя, а про могилу і смерті. Блок свідомо ховає свою душу в аморальному суспільстві.

Через кілька років поет напише поему “Солов’їний сад”. У ній герой сумлінно покидає своє райське притулок, щоб повернутися в недосконалий, страшний і холодний мрі. Він готовий пройти всі труднощі життя, щоб потім, може бути, побачити бажаний світло в кінці тунелю. Але головне навіть не це, найважливіше те, що, повернувшись на грішну землю, відмовившись від мирного і спокійного життя, автор встає на шлях очищення, беручи на себе усі страждання.
“Страшний світ” Блоку знову – в який раз! – перетерплює зміни.

Творчість Олександра Блока пронизане цією темою, відкриває для читачів все нові і нові грані. В результаті Блок приходить до думки, що єдиний шлях людини в навколишньому його “страшному світі” – шлях прийняття і збагнення життя, якою б жахливою і відразливою не здавалося її обличчя. Тільки пройшовши через усі труднощі, людина може назвати себе Людиною!

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам