План
А. П. Чехів давно вже є визнаним майстром вітчизняної літератури, об’єднав в своїй творчості м’який ліризм, любов до людини, педагогичность і добрий гумор. Смішне і сумне в оповіданнях Чехова переплелися між собою. З одного боку, читач часто сміється над поведінкою героїв письменника, а з іншого боку, бачить в їхніх вчинках відображення власних вад і недоліків.
«Сміх крізь сльози» в ранніх оповіданнях письменника
М’який і сумний гумор – це характерна риса практично всіх творів Чехова. Виявилася вона вже в його ранніх оповіданнях.
Наприклад, знаменитий розповідь «Кінська прізвище», який примушує читача щире сміятися, спостерігаючи, як недбайливий батько сімейства разом з усіма домочадцями намагається розгадати «кінську прізвище» зубного лікаря. Однак навіть за цієї веселої сценою стоїть певна авторська смуток: люди даремно проводять свій час, цікавлячись не людиною, а тільки його безглуздою прізвищем.
Те ж саме ми зустрічаємо в оповіданні «Смерть чиновника». У ньому передається доля дрібного чиновника Червякова, яка вчинила помилку (кого, хто чхнув в театрі на лисину генерала) і померлого від переживань з цього приводу. Сама атмосфера розповіді гумористична, але в кінці твору читач відчуває почуття гіркоти: головний герой помирає від власного страху, причини якого насправді нікчемні.
Смішне і сумне як відображення недосконалості людського світу
Смішне в оповіданнях Чехова завжди стоїть на першому плані, а сумне ховається за цим фасадом. Так відбувається у не менш відомому оповіданні «Хамелеон». Головний його герой віддає діаметрально протилежні накази щодо маленької собачонки, що доставляє перехожим незручності, залежно від припущень людей з натовпу, кому належить ця собачка: людині бідній чи багатій і знатній. Догідливість «хамелеона» викликає у читачів щирий сміх, проте це теж сміх крізь сльози. Адже багато людей ведуть себе також дволико, улесливо і брехливо.
Схожу сцену спостерігаємо і в оповіданні «Товстий і тонкий». Випадкова зустріч двох товаришів, які навчалися колись разом в гімназії, на перших порах виглядає дуже душевно, поки мова не заходить про службовому становищі «тонкого» та «товстого» пана. Виявляється, що «товстий» товариш займає посаду набагато вище «тонкого». Після того, як ця обставина з’ясовується, ніякої душевна розмова вже неможливий. Колишні приятелі розходяться один з одним, тому що в світі фальші і помилкової слави вони не можуть спілкуватися на рівних. Читачі цього оповідання не можуть стримати посмішки, при вивченні такої сцени, однак, це посмішка сумна.
Ті ж колізії сюжету зустрічаємо в оповіданні «Зловмисник». Читачі чудово розуміють, що мужичок, який знімав гайки із залізничного полотна, щоб з їх допомогою ловити рибу, зовсім не є небезпечним злочинцем. Сцена його допиту виглядає смішно. Однак читач сміється і шкодує цього безграмотного героя, який може сильно постраждати за своє вимушене невігластво. У цьому оповіданні виявилася ще одна характерна риса чеховських творів: у них дуже часто говориться про те, що люди з інтелігенції, що володіють владою і мають освіту, не готові слухати і розуміти те, чим живе простий народ. Стану розділяє прірва, яка заважає людським взаєминам.
Прийом сумної іронії як основа композиції чеховських творів
Сумне в оповіданнях Чехова знаходить своє підтвердження в тому, що саме життя недосконала. Однак письменник вчить нас долати це недосконалість зверненням до доброго і м’якому гумору. Сам Чехов, за спогадами сучасників, багато жартував, однак, жарти у нього теж виходили сумні.
Саме письменникові належить така афористична, але сповнена тугою фраза: «Чудовий день сьогодні. То чай піти випити, то повіситися». Правда, не завжди він був настільки безкомпромісний. Є й інші його більш світлі висловлювання. «Пахне восени, — писав Чехов в одному з листів одного. — А я люблю російську осінь. Щось надзвичайно сумне, привітне і красиве. Взяв би і полетів куди-небудь разом з журавлями».
Чехов часто використовує прийом сумною іронією в своїх творах, але ця іронія цілюще сама по собі: вона допомагає читачеві поглянути на світ людських взаємин як би з боку, вчить думати, відчувати і любити.
Часто літературознавці порівнюють смішні та сумні оповідання Чехова з осколками розбитого дзеркала, ім’я якому життя. Читаючи ці твори, ми бачимо самих себе, тому ми самі стаємо мудрішими і терпляче.
Аналіз деяких творів Чехова, показав що «сумно» та «смішно» часто знаходяться поруч у творчості автора. Ці висновки будуть корисними учням 6-7 класів при підготовці твори на тему «Смішне і сумне в оповіданнях Чехова».