В образі Тараса Бульби – головного героя однойменної повісті М. В. Гоголя – втілені всі кращі якості, притаманні героїчної особистості епохи боротьби українського народу за визволення від гніту поляків.
Вся життя Тараса була нерозривно пов’язана з Січчю. Суворий і непохитний, він відрізнявся грубою прямотою свого вдачі” і вів життя, повне негараздів і небезпек. “Бувалі козаки, визнаючи за ними першість, обрали Тараса Бульбу наказним отаманом, тому що не було з них нікого рівного йому в доблесті”. Багато переймали у той час польські звичаї, заводили розкіш, прислугу, обіди, двори. Тарасу все це було не по серцю. Він любив просте життя козаків
Яскраво розкривається характер Тараса Бульби в трагічному конфлікті з його молодшим сином Андрієм. Молодший син не виправдав сподівань батька. Любов до полячки відгородила Андрія від бойового товариства, від батька, від вітчизни. Він зрадив, вчинив найтяжчий гріх і гідний був тепер тільки ганебної смерті. Чоловік суворою і разом з тим ніжної душі, Тарас не відчуває жалю до сина-зрадника. Без коливань, з свідомістю великої правди тієї справи, якій служить, він здійснив свій вирок: “Я тебе породив, я тебе і вб’ю!”
А скільки відваги в поведінці Тараса, на очах якого його улюблений син Остап зазнав смертельного випробування. Страшною помстою помстився Тарас за смерть улюбленого сина. Образ Тараса втілює в собі завзятість і розмах народної життя. У ньому не було нічого егоїстичного, дрібного, корисливого. Його душа була пройнята лише одним прагненням – до свободи і незалежності. Тарас помер страшною, мученицькою, але героїчною смертю. Навіть в останні хвилини думав Тарас не про муки, які чекають його. Дивився він у той бік, де відстрілювалися козаки, переслідувані гонитвою, і переживав за їх долю.
Це був сильний, героїчний характер, прославлений ратними подвигами. Тарас Бульба втілює в собі всю народну Україну. Саме в цьому полягало найбільше художньо-узагальнююче значення створеного Гоголем образу.