Роман “Обломов” був написаний І. А. Гончаровим в 1859 році і той-
година ж привернув увагу критиків поставленими в романі проблемами.
Російська революційна демократія в особі Н. А. Добролюбова оцінила роман
Гончарова як щось більше, ніж просто вдале створення сильного
таланту”. Вона побачила в ньому “твір російської життя, знамення тимча-
мені”.
Так була визначена виключна злободенність гончаровско-
го роману. І в ті ж роки вельми авторитетними були сучасниками
висловлені судження, оцінювали “Обломова” як твір, якому
чекає довге життя. Сьогоднішнє напружене увагу і пильний
інтерес до нього театру і кінематографу, читачів і дослідників,
включення роману в сферу спорів про недавньої історії і проблеми будуще-
го – пряме підтвердження пророчих передбачень тих років.
У чому ж секрет цього роману? Мабуть, в тому, що Гончаров як
геніальний художник зумів розкрити типово національне, близьке всім
нам явище. Явище, яке стало символом, ім’ям прозивним.
Це явище – обломовщина.
Хто ж він – Ілля Ілліч Обломов? Життя, схожа на сон, і сон,
схожий на смерть, – ось доля головного героя роману та багатьох інших
персонажів. А за межами роману читач бачив ще безліч
Обломових. Трагізм роману Гончарова саме в звичайності відбуваються
подій. Добрий, розумний чоловік, Обломов лежить на дивані в зручному
домашньому халаті, а життя йде безповоротно. Чудова дівчина Ольга
Іллінська, покохала Обломова і марно намагалася врятувати його, запитувач зобов’я-
порівнює: “Що загубило тебе? Ні імені цьому злу. – Є. “Обломовщи-
на”, – відповідає наш герой.
Царство кріпосної Росії – ось витоки обломовской апатії,
бездіяльності, страху перед життям. Звичка отримувати все дарма, не
прикладаючи до цього праці – основа всіх вчинків і способу дій
Обломова. Та й не тільки його одного.
Тепер спробуємо на хвилинку уявити собі, від чого відмовив-
ся Обломов, і в якому напрямку могла б піти його життя. Уявімо
собі інший хід сюжету роману. Адже багато сучасники Обломова, виріс-
лися в таких же умовах, долають їх згубний вплив і піднімають-
ся до служіння народу, Батьківщині. Уявімо собі: Ольги Іллінської удает-
ся врятувати Обломова. Любов їх з’єднується в шлюбі. Любов і сімейне
життя перетворюють нашого героя. Він раптом стає діяльним і енер-
ною. Розуміючи, що кріпацька праця не принесе йому великих вигод, він
звільняє своїх селян. Обломов виписує з-за кордону новітню
сільгосптехніку, наймає сезонних робітників і починає вести своє хо-
зяйство по-новому, по-капіталістичному. За короткий термін Обломову уда-
ється розбагатіти. До того ж розумна дружина допомагає йому в підприємець-
ської діяльності.
Уявімо собі інший варіант. Обломов “прокидається” від сну
сам. Бачить своє мерзенне животіння, бідність своїх селян і “йде
в революцію”. Бути може, він стане відомим революціонером. Його революція-
традиційна організація доручить йому дуже небезпечне завдання, і він його успішного
але виконає. Про Обломові напишуть в газетах, і його ім’я знатиме вся Рос-
ся.
Але це все фантазії. Змінити роман Гончарова не можна. Він на-
писаний очевидцем тих подій, він відображав той час, в якому жив. А це
був час напередодні скасування кріпосного права в Росії. Час очікування
змін. У Росії готувалася реформа, яка повинна була круто зміняться
нитка хід подій. А поки тисячі поміщиків експлуатували селян,
вважаючи, що кріпосне право буде існувати вічно.
До теперішнього часу роман Гончарова “Обломов” зберіг своє
чарівність як витвір високого етичного пафосу, нещадної
авторської відвертості, справжнього гуманізму