Солженіцин свою розповідь «Матрьонін двір» написав у 1959 році, після чого вирішив опублікувати у журналі «Новий світ». Спочатку він носив зовсім іншу назву. Розповідь іменувався «Не стоїть село без праведника» і ця назва добре розкривало суть твору, проте з-за назви твір міг зіткнутися з цензурними перешкодами.
Та й не було у автора метою в образі Мотрі показати узагальнений образ жінки-селянки. Тому було прийнято рішення назвати його «Матрьонін двір», що в принципі, ніяк не вплинуло на суть твору, хіба що робота стала носити більш приватний характер. Назвавши твір «Матрьонін двір», автор звернув свою увагу читачів на життя і побут головної героїні – простий, чуйної жінки. Всі дії в оповіданні відбуваються навколо її персони. Без неї та її участі нічого не відбувається в селі.
Її двір був символом терпіння, правди, працьовитості. З новою назвою твір набуває трохи іншого ракурсу і стає більш логічним, адже в кожному селі знайдеться хоч один такий праведна людина, що несе добро у світ, який готовий безоплатно допомагати кожному, забуваючи про себе. І як раз без таких людей, хто наділений такими людськими цінностями як співчуття, допомога, добро, працю, все завалиться, як стверджує Солженіцин: «Не стояти селу».
На цій сторінці шукали :
- сенс назви расскпза матрьонін двір