Роль виховання твір

З покоління в покоління виникає одна і та ж проблема, що молодь безвідповідальна, не підготовлена до “зовнішнього” світу і абсолютно не пристосована до нормального життя. Щоразу знаходяться і причини даного явища: соціальний тиск, неправильне вплив зарубіжних країн, загальна деградація, “розслаблюючі” і дурні розваги… Але може, справа зовсім в іншому? Здається, те, ким виросте дитина, залежить від його взаємовідносин з батьками та близькими людьми. Розмірковуючи на цю тему, А. Ліханов піднімає проблему ролі сімейного виховання в формуванні особистості.

У цьому для аналізу тексті автор вказує на те, що, незважаючи на весь “престиж” шкіл і вузів, поняття “доброти” ніхто не зможе пояснити дитині краще, ніж його батьки. В свою чергу вони самі повинні підходити до цієї справи з великою відповідальністю. Адже навіть якщо забезпечити цієї маленької людини всім необхідним, але не виявляти тієї батьківської любові, можна тільки погіршити цим весь процес дорослішання: “Підлітку, який залишився на самоті, ще гірше”. Однак і сучасна реальність, і наша історія доводить, що виховати порядну людину виходить не в кожного.

Не потрібно забувати, що основна мета виховання – допомогти сформуватися і розвинутися кращим природним завдаткам дитини, прищепити трудові навички, необхідні для повноцінної життєдіяльності, для дорослого життя.

Автор ясно висловлює свою точку зору, пояснюючи всю суть цього важливого процесу. Виховання – певне, обов’язково цілеспрямоване і систематичне вплив на особистість. Тому батьки повинні забезпечити тими знаннями, вміннями і навичками, які необхідні в житті, схвалюються суспільством і допомагають взаємодіяти з іншими людьми.

Я згодна з думкою автора, адже все своє життя людина діє за тими принципами і правилами, які були засвоєні в дитинстві. Мало того, сім’я, в якій росте і розвивається маленька дитина, є першим колективом, що впливає на становлення особистості.

Однак, безсумнівно, існує й негативний вплив виховання, якщо батьки ставлять перед собою неправильну мету. Наведемо аргументи в захист цього твердження.

У п’єсі А. Острвского “Гроза” Кабаниха розчарована у своїх дітях, що після смерті старих, “ця молодь” зруйнує все суспільство. Сама ж з допомогою тиранії та диктатури змогла привчити сина до того, що відсутність власної точки зору цілком нормально. Вона вчить його жити, незважаючи на те, що Тихон вже дорослий і давно одружений. Варвара, її дочка, бреше їй, однак обидва перед матір’ю намагаються показати себе з кращого боку. Даний приклад показує, як важливо виховання правильних життєвих орієнтирів.

Завдяки такому “предмета наслідування” діти можуть зрости і егоїстичними, і безвідповідальними, і бездушними.

В романі І. А. Гончарова “Обломів” здається, що все ніби добре: маленький Ілля оточений постійною турботою, його дитинство, проведене в Обломовке, запам’ятається йому, як найщасливіший час. Однак і тут батьки Обломова зробили помилку. Вони не виховали в ньому бажання самовдосконалюватися, ставити перед собою певні цілі, щоб у разі необхідності мати бажання і можливість протидіяти негативному впливу громадської думки.

Таким чином, на основі творів вітчизняної літератури, можна зробити висновок, що роль виховання дуже велика, це важливий фактор, що робить великий вплив на розвиток і формування особистості людини. Батьки повинні в усьому бути прикладом для своїх дітей. І якщо дитина живе і виховуватися в чудовій родині, де добре знають форми виховання, з нього вийде відмінний людина зі всіма необхідними якостями, інакше пред’явлення до “нетямущому” поведінки молоді будуть виправдані.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Залишити відповідь