Роль символіки та підтексту в чеховської драматургії

Глибокі філософські основи чеховських роздумів про вишневому саду і його долю ведуть до головного в цій п’єсі – до думки про людей, їх життя у минулому, теперішньому та майбутньому. Історія вишневого саду, ставлення до нього героїв виявляє і пояснює їх характери і психологію.

Минуле і сьогодення – вельми значні категорії в “Вишневому саді”. Філософський зміст п’єси укладено на прощання нової, молодої, завтрашній країни з минулого, відживаючої Росією. Можна сказати, що вся п’єса “Вишневий сад” спрямована до майбутнього батьківщини.

Минуле, сьогодення і майбутнє в п’єсі уособлюють персонажі “Вишневого саду”. Кожен з них живе у сьогоденні, але для одних це – завершальний етап життєвого шляху (шляху, по якому йде Росія). Такими є Раневська, її брат Гаєв, їх відданий старий слуга Фірс. Для цих героїв все найкраще залишилося в минулому. Для інших (Аня, Петя Трофимов) це – тільки початок прекрасного майбутнього, нового життя, з новими цілями, новим щастям, з новою країною.

У п’єсі повернення від теперішнього до минулого пов’язується не тільки з деякими героями, але і з багатьма деталями твору. Про сивої давнини нагадують нам старі камені, столітній шафа, вишня, з якою зараз не знають, що робити, а ось сорок-п’ятдесят років тому вона приносила великий прибуток. Крім того, у п’єсі згадується, що шість років тому помер чоловік і син втопився Раневської, вже три роки бурмоче сліпий Фірс і т. д. Від сьогодення в майбутнє в “Вишневому саді” відкривається дорога лише для Ані, Вари, Петі і Лопахина. “Так, час йде”, – зауважує сам Лопахін.

Отже, “Вишневий сад” – п’єса про минуле, сьогодення і майбутнє Росії. Майбутнє постає перед нами в образі прекрасного саду. “Вся Росія наш сад”, – говорить Трофимов у другій дії, а у фінальному акті Аня вимовляє: “Ми насадим новий сад, розкішніше цього…”

Взагалі, образ вишневого саду грає в п’єсі більшу, багатобічну роль. Насамперед, це символ йде старого життя, минаючої дворянській до

Взагалі, символіка і підтекст грають у п’єсах Чехова величезну роль. Цим твори Чехова близький такому напрямку мистецтва, як модернізм. Саме символіка і підтекст виражають авторську позицію, “пророкують” розвиток сюжету, створюють певну атмосферу. Так, протягом всієї п’єси за сценою роздається стук сокири, символізує неминучу загибель старої Росії. Крім того, про неможливість повернення минулого говорить те, що в кінці п’єси в заколоченном будинку забувають старого Фірса, який там і вмирає. Символічно, що вишневий сад продають саме на торгах, з молотка. Це говорить про ставлення суперечливому ставленні автора до нового часу.

Всі герої в “Вишневому саді” чітко діляться на дві групи, які ніби не чують один одного, не можуть знайти спільну мову. Не дивно: адже одні з них залишилися в минулому, інші крокують у майбутнє. Невблаганний час розділяє їх. Насправді, час – ще одна дійова особа, може бути, саме головне в п’єсі. Воно незримо, але тим більше його значення. Час не стоїть на одному місці, йому властивий рух. Рух властиво і історичного процесу, життя. Це означає, що Росія піде вперед. У всякому разі, віра в це очевидна в п’єсі. Очевидно, оскільки сам А. П. Чехів усвідомлював, що “всі давно постаріло, віджило” і все тільки чекає “почала чогось молодого, свіжого”.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам