Переді мною текст В. М. Пєскова: всі його пропозиції пов’язані між собою граматично і за змістом. Текст Лихачова повністю відповідає публіцистичному стилю. Міркування логічні; висновки автора випливають один з іншого: тиша лісу, радість від “музики” дятла, раптовий постріл, зустріч з винуватцем, безмовний урок автора, його заклик до молодого покоління берегти, любити все живе і прекрасне. Розповідь дуже емоційний, правда, ніде, крім заключної частини, бурхливого стану автора ми не бачимо. І, нарешті, текст цікавий і зрозумілий читачеві будь-якого віку.
У своєму оповіданні автор піднімає актуальну проблему – виховання у молоді любові до рідної природи. Виховання любові до рідної природи – одне з найважливіших напрямів патріотичного виховання. Любов до природи закладається в дитинстві. Виховуючи у дітей любов до природи, ми звертаємося до письменникам, художникам, композиторам, створив незабутні картини рідних лісів, полів, морів, гір. Природа складна. Щоб хлопці могли сприймати її красу по-справжньому, потрібно їх спеціально до цього готувати і вправляти, інакше вони залишаться глухі до природи.
Зрозуміти напрямок авторської думки, його внутрішній стан нам допомагає лексика, в першу чергу, звичайно, характерна для публіцистичного стилю: повинен, берегти, любити.
По відношенню до дятла і його роботі автор використовує перифрази: дятел у нього “музикант”, його твір на деревній корі – “візерунок”, замість звичного “стукоту дятла” – “кістяний молоточок”. Все це говорить про симпатії Пєскова до дятла. На винного в смерті птиці Пісків звертає увагу з допомогою інверсії (“хлопець років сімнадцяти”). Крім того, цей чоловік у автора – повна протилежність природі, яку він показує за допомогою термінів – “двостволка” та ін.
Барвисті порівняння, епітети, метафори Пісків використовує тільки спочатку, при описі природи і дятла.
Головна функція публіцистичного тексту, в тому числі цього, – донести до читача авторську ідею, зберігаючи образність і красу. У тексті Лихачова цьому сприяють синтаксичні особливості тексту: стислість пропозицій, причетні і дієприслівникові обороти, ввідні слова і пропозиції.
Всі три типи мовлення у даному тексті яскраво виражені, що не можна виділити переважаючого: опис (природа, тиша), оповідання (спочатку дивовижна робота дятла, потім його раптова смерть і винуватець цієї смерті), міркування автора (про виховання молоді).
Розповідь В. М. Пєскова має велике значення для нинішньої молоді. Він закликає берегти і любити рідну природу, любити все прекрасне і живе.