Проти чого спрямований розповідь Толстого «Після балу»

Коли знайомишся з розповіддю Л. Н. Толстого «Після балу», розумієш, це твір нікого не залишить байдужим, тим паче, що моральні проблеми підняті в оповіданні Толстого «Після балу» і ці проблеми були актуальними тоді, – вони залишаються актуальними і сьогодні. Твір змушує замислитися над тим, що таке людяність, борг, совість.

Чому Толстой назвав оповідання «Після балу»

Твір по розповіді Толстого «Після балу» хочеться розпочати з пошуку відповіді на питання: «Чому Толстой назвав оповідання «Після балу?» і відповідь приходить сама собою, коли дочитываешь рядка до кінця. Ще на початку твору було незрозуміло, чому саме така назва автор дав своїй роботі. Адже дії описані на балу, що організований на честь завершення Масляної. Тут ми бачимо полковника чемного, галантного. Ми бачимо його добрим, гарним полководцем, люблячим батьком. Таким його бачив і Іван Васильович, той самий чоловік, що розповідає нам свою історію, що сталася багато років тому. Але не події на балу важливі у творі.

Саме після балу розкрита вся сутність людської душі, яка так вміло ховалася за маскою під час балу. Саме після балу відбувається епізод, який неможливо читати без здригання, і де бачиш жахливе перетворення люблячого батька в людини, який тупо виконує накази, відкинувши все людське. Це епізод побиття побіжного татарина. Відбувається все відразу після світського рауту, в день Великого посту. У той час, коли всі намагаються подумати про душу, про свої вчинки, ми бачимо, як полковник зняв свою маску і перетворився на звіра, що живе «за вказівкою».

Проти чого спрямований розповідь Толстого «Після балу»? Швидше за все, проти жорстокості, що панує в армії, а також проти тих, хто любить жити в світі, надягаючи на себе маски і ховаючи справжнє обличчя. І тут вже важливо не те, як часто люди змінюють свої маски, а те, який ти є насправді. Буває, дуже боляче усвідомлювати, що людина, яку ти знаєш з одного боку, насправді зовсім інший. Боляче було усвідомити дійсність і Івану Васильовичу від чийого імені йде розповідь розповіді і який випадково побачив процедуру покарання військового дезертира.

Лукавство полковника вразило Івана Васильовича, морально розчавило його настільки, що «Любов? Любов з того дня пішла на спад». А адже Іван Васильович всім серцем полюбив дочку полковника, але все перекреслив випадок після балу. Не зміг Іван Васильович, людина, що вперше стикається з віроломством і такою жорстокістю, пробачити вчинок полковника, який пильно стежив за тим, щоб солдати наносили удари палицею по спині татарина, як слід. Оповідач, після побаченого, задумався про своє життя, подальшої долі, і приймає рішення не служити, щоб не виконувати нічиї накази.

Своїм твором автор говорить нам про те, що не завжди доречно жити за вказівками інших людей, часом, потрібно прислухатися до свого серця і про те, що воно нам говорить.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: