Для кожної молодої людини в певний час постає питання про його подальшу долю, про ставлення до людей і до світу. Світ навколо величезний, в ньому є багато різних доріг, і майбутнє людини залежить від правильного вибору свого життєвого шляху. Але як бути тому, кому невідомий цей величезний світ, – сліпому?
В дуже складні умови ставить Короленка свого героя, сліпонародженого Петра, наділивши його розумом, талантом музиканта і загостреною сприйнятливістю до всіх проявів життя, побачити які він ніколи не зможе. З дитинства він знав тільки один світ, спокійний і надійний, де він завжди відчував себе центром. Він знав тепло родини і добре дружнє участь Евеліни. Неможливість побачити колір, зовнішній вигляд предметів, красу навколишньої природи засмучувала його, але він уявляв собі цей знайомий світ садиби завдяки чуйному сприйняття його звуків.
Все змінилося після зустрічі з родиною Ставрученков: він дізнався про існування іншого світу, світу поза садиби. До цих спорах, до бурхливого виразу думок і очікувань молоді він спочатку поставився з захопленим подивом, але незабаром відчув, “що ця жива хвиля котиться повз нього”. Він чужий. Правила життя у великому світі йому невідомі, а також невідомо, чи захоче цей світ прийняти сліпого. Ця зустріч різко загострила його страждання, посіяла сумніви в його душі. Після відвідин монастиря і знайомства зі сліпими дзвонарями його не покидає болісна думка про те, що відмежованість від людей, злість і егоїзм – неминучі якості сліпонародженого людини. Петро відчуває спільність своєї долі з долею озлобленого дзвонаря Єгора, який ненавидить дітей. Але можливе й інше ставлення до світу, до людей. Є легенда про сліпого бандуристе Юрка, котрий брав участь у походах отамана Гната Карого. Цю легенду Петро дізнався від Ставрученко: знайомство з новими людьми і великим світом принесло юнакові не тільки страждання, але й розуміння того, що вибір шляху належить самій людині.
Найбільше допоміг Петру дядько Максим, його уроки. Після бродяжництва зі сліпими та паломництва до чудотворної ікони озлоблення проходить: Петро дійсно вилікувався, але не від фізичної недуги, а від душевного недуги. На зміну злості приходить відчуття співчуття до людей, бажання їм допомогти. Сліпий знаходить сили в музиці. Через музику він може впливати на людей, розповідати їм то головне-про життя, що так важко зрозумів він сам. Такий вибір сліпого музиканта.
У повісті Короленко не тільки Петро стикається з проблемою вибору. Не менш складний вибір має зробити і Евеліна, подруга сліпого. З дитинства вони були разом, суспільство і дбайлива увага дівчинки допомагало і підтримувало Петра. Їх дружба багато дала і Евеліні, як і Петро, вона майже не мала уявлення про життя за межами садиби. Зустріч з братами Ставрученко була і для неї зустріччю з незнайомим і великим світом, який був готовий прийняти її. Молоді люди намагаються захопити її мріями і сподіваннями, вони не вірять, що в сімнадцять років можна вже розпланувати своє життя. Мрії опьяняют її, але в тому житті немає місця Петру. Вона розуміє страждання і сумніви Петра – і здійснює “тихий подвиг любові”: вона перша говорить про своє почуття Петру. Рішення створити сім’ю також виходить від Евеліни. Це її вибір. Заради сліпого Петра вона відразу і назавжди зачиняє перед собою шлях, так заманливо обрисованный студентами. І письменник зміг переконати нас, що це була не жертва, а прояв щирої й дуже самовідданої любові.
