Природа у романі «Війна і мир» твір про роль і функції природи

План

  • Природа у романі «Війна і світ»
  • Людина і природа в «Війні і світі»
  • Висновок

Природа у романі «Війна і світ»

Роман Льва Миколайовича Толстого «Війна і мир» – епічний твір, що охоплює багато сторін людського життя. Людина – дитя природи, він не може існувати без неї, всі природні явища не тільки відбиваються на фізичному стані людини, але і впливають на його емоційний і душевну рівновагу. Описи природи в романі «Війна і мир» Толстого – це не просто ліричні відступи, які додають фарб і життя на твір. Природа немов бере участь у подіях, що відбуваються в романі, стаючи декорацією, на тлі якої розгортається дія. Небо, хмари, дерева, туман, комета – все це доповнює і підсилює враження від подій, про які пише автор.

Наприклад, на початку опису Аустерлицкого бою Толстой малює перед читачем картину: російські війська йдуть в густий туман. Цей туман застилає всі околиці так, що нічого не видно і не зрозуміло, що відбувається, куди йдуть солдати, де ворог, а де свої: «Туман став такий сильний, що, незважаючи на те, що рассветало, не видно було в десять кроків перед собою. Кущі здавалися величезними деревами, рівні місця обривами і скатами. Скрізь, з усіх сторін, можна було зіткнутися з невидимим в десяти кроках ворогом».

Перед битвою під Аустерліцем відбулася військова рада, на якому австрійський генерал Вейротер довго і нудно пояснював свій план атаки. І туман, який осів вранці на землю, немов уособлює неясність і непродуманість плану Вейротера. Відправляючи війська в атаку на французів, генерал не дав собі клопоту ознайомитися з думкою Кутузова, мало того, Вейротер переконав государя Олександра в тому, що саме в цей момент потрібно атакувати Наполеона. І тому солдати йдуть в густий туман, не знаючи, де противник і коли його чекати. «Колони рухалися, не знаючи куди і не бачачи від оточуючих людей, від диму і від посиленого туману ні тієї місцевості, з якої вони виходили, ні тій, яку вони вступали».

Навпаки, в описі того, як бачить цю ж картину Наполеон, Толстой немов підкреслює, що як раз таки Бонапарт чітко розуміє, що відбувається насправді і правильно оцінює ситуацію, що склалася між арміями. «Туман суцільним морем стелився низом, але при селі Шлапанице, на висоті, на якій стояв Наполеон, оточений своїми маршалами, було абсолютно ясно. Над ним було ясне блакитне небо, і величезний куля сонця, як величезний пустотілий багряний поплавок, колихався на поверхні молочного моря туману».

Так, включаючи контрастні описи природних явищ, що відбуваються на одній і тій же місцевості, Толстой немов підкреслює, наскільки туманна і розпливчаста позиція австрійсько-російської армії, і наскільки чітко і ясно продумана і вибудувана стратегія Наполеона.

Людина і природа в «Війні і світі»

Толстой вплітає опис природних явищ, коли розповідає про якихось ключових ситуаціях, в яких виявляється персонаж. Природа ніби співчуває героям роману, викликаючи у них певні стани душі і думки, які впливають на подальший розвиток подій.

Людина і природа в «Війну і мир» Толстого – це одне ціле. Якщо персонаж сумує або незадоволений життям, як, наприклад, князь Болконський, коли їде повз старого дуба, занурений в сумні думки, то природа немов підтакує йому. Князь Андрій бачить підтвердження своїм душевним станом в старому дубі, не бажає розпускати листя, на відміну від інших дерев.

«Весна, і любов, і счастие!» — ніби говорив цей дуб, — і як не набридне вам все один і той же дурний і безглуздий обман. Все одне і те ж, і все обман! Немає ні весни, ні сонця, ні щастя. Он дивіться, сидять задавлені мертві смереки, завжди одинакие, і он і я розчепірив свої зламані, обдерті пальці, де виросли вони — зі спини, боків; як виросли — так і стою, і не вірю вашим надіям і обманів». «Так, він правий, тисячу разів правий цей дуб, думав князь Андрій, нехай інші, молоді, знову піддаються на цей обман, а ми знаємо життя, — наше життя кінчене!»

А коли Болконський розтривожений нічною розмовою Наташі, її чарівної юністю, повертається назад, вид того ж самого дуба наводить князя Андрія зовсім на інші думки. Він їде додому, насолоджуючись і радіючи наступило льоту, з подивом помічаючи красу природи, слухаючи спів солов’їв і побачивши распустившееся дерево, раптом розуміє, що «… життя не кінчене у 31 рік».

Він переживає всі свої кращі моменти, згадує небо, перевернуло його душу, коли він лежав поранений на полі бою під Аустерліцем. Наташу, любующуюся красою ночі, і місячне світло, що увірвався в його вікно. Все це викликає хвилювання і радісне очікування чогось хорошого. І старий дуб, змінився до невпізнання, знову підтверджує міркування князя Андрія про життя: «Старий дуб, весь перетворений, розкинувшись наметом соковитої, темної зелені, млів, ледве колыхаясь в променях вечірнього сонця. Ні кострубатих пальців, ні болячок, ні старого недовіри і горя, — нічого не було видно. Крізь жорстку, столітню кору пробилися без сучків соковите, молоде листя, так що вірити не можна було, що цей старий провів їх».

В залежності від обставин, природа в романі «Війна і світ» виконує різноманітні функції. Наприклад, для всіх комета 1812 року віщувала «всякі жахи і кінець світу». Для П’єра ж, раптом зрозумів і майже зізнався в любові до Наташі Ростової, та ж сама комета була «світлою зіркою … з довгим променистим хвостом», яка цілком відповідала тому, що було в його розквітлої до нового життя, розм’якшеною і пожвавленої душі».

З допомогою описи природи Толстой підкреслює, яку біду для всіх несе в собі війна. Занедбані пересохлі поля з исхудавшим худобою, яким нічого їсти на цих полях. Солдати, які купаються в брудному ставку, занедбаний сад в родовому маєтку Болконских – все це набагато яскравіше передає тяжкість, яка лягла на плечі російського народу під час війни.

У той же час, коли автор хоче розповісти про щось світле і романтичному, опис природи немов малює в уяві читача ті почуття, які відчувають герої в такі моменти. Наприклад, та сама ніч, коли Наташа мріяла полетіти в зоряне небо, а князь Андрій, випадково подслушавший її розмову, наче прокинувся від важкого сну безвиході.

Висновок

У своєму творі на тему «Природа в романі «Війна і мир» мені хочеться ще раз звернути увагу на талант Льва Миколайовича Толстого, який, немов малює пензлем описи природи у своєму романі. Завдяки яскравим і чітким деталей, в уяві у читача з’являється то чудова місячна ніч і юна дівчина, що сидить на підвіконні, то яскраве сонце на блакитному небі, розлігся над молочним туманом, в який ідуть російські солдати. І ці деталі роблять твір Толстого живим і природним.

Тест по твору

print

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: