Сьогодні ми пишемо твір за твором Салтикова-Щедріна Премудрий піскар, написаного в жанрі казки. У той час було неможливо безкарно розповідати правду, от і був знайдений вихід. Алегорично, наповнюючи твір алегоріями, у казці Премудрий піскар Салтиков-Щедрін викрив життя суспільства і людські пороки.
Твір на тему Премудрий піскар
Казка Салтикова-Щедріна наповнена алегоріями, читається дуже легко, а головне — вона повчальна, і буде корисною не тільки дітям, але і дорослим.
Сюжет казки дуже простий. Ми знайомимося з пескарем, чиє життя йшло своєю чергою, поки не сталося жахливе. Його батьки гинуть, попросивши перед смертю головного героя берегти себе, і дивитися в обидва. З цього моменту Піскар перевтілюється в боягуза, який вирив для себе невелику нірку, і ховався там від усіх. Не було у Піскаря ніяких радощів. Не було ні сім’ї, ні друзів. Жив він у постійному жаху і страху за своє життя, і з-за цього мало їв і майже не спав. Побоюючись за своє життя, Піскар дуже рідко випливав з свого притулку, і тільки проживши сто років, усвідомив наскільки никчемна і марна була його життя. А був час, коли Піскар хотів було вийти зі своєї нори, і відчути смак справжнього життя, але тут же передумав. Ось так і жив Піскар, боячись. Так само тремтячи і помирав головний герой казки, втративши свою особистість.
Однак, у своєму творі-міркуванні за твором Премудрий піскар мені хочеться відзначити те, що письменник зобразив підводне життя з її мешканцями не просто так. В алегоричній формі Салтиков-Щедрін відбив реальну дійсність, де під виглядом річкових обивателів можна дізнатися про життя людей, яким доводилося жити в умовах репресивної політики держави. Хтось продовжує жити, не зраджуючи своїм принципам, нехай і ризикуючи, а хтось ховається від уявної небезпеки в нірці. Життя інших риб була, хоч і сповнена небезпек, але вони жили повноцінним життям. А інші були подібно пескарю. Замість того, щоб реалізувати свій потенціал, люди влаштовуються в цьому світі, копаючи невеликі норки, боячись зробити зайвий рух і привернути до себе увагу. Такі мудреці, що відгороджувалися від суспільства, були марні. Їх соціальна діяльність полягала в страху, а життя була позбавлена сенсу.
Письменник у своїй казці засуджує таких мудреців. Салтиков-Щедрін був противником рабської покори, й підтримував тих, хто вів боротьбу проти несправедливості. Тільки боротьба за правду приносить щастя і дає мета в житті, а от бажання жити непомітно призводить лише до животіння в сирій тіні, що нам і показує твір по казці Салтикова-Щедріна Премудрий піскар.