У творах Ф. В. Тютчева і А. А. Фета дуже багато значить образ природи: в їх віршах вона завжди одушевлена і нерозривно пов’язана з духовним станом ліричного героя. Однак деколи зображення одних і тих же явищ природи у віршах цих двох поетів пройняті абсолютно різним настроєм.
Дуже не схожі погляди письменників на зимовий час року.
У вірші Фета “Який смуток! Кінець алеї” зима уособлює сумне, спустошене душевний стан, коли людина відчуває тягар прожитого життя, численних помилок, “вмираючих праць”. У цю пору “дума засинає”, “на небі ні клаптика блакиті”, а в думках ліричного героя панує безпросвітний туман. Але, як і у всій ліриці Фета, у цьому творі є надія на світле майбутнє, в якому настане довгоочікувана весна і своїм теплом розжене пелену тяжких роздумів.
А всі надія в серці тліє,
Що, може бути, хоч ненароком,
Знову душа помолодшає,
Знову побачить рідний край,
Де бурі пролітають повз,
Де дума пристрасна чиста,-
І присвяченим тільки зримо
Цвіте весна і краса.
У вірші важливу роль відіграють анафори (“…Знову з ранку зник у пилу, Знову срібні змії…”, “Знову душа помолодшає, Знову побачить рідний край”). Вони підкреслюють циклічний характер життя природи і людини.
У вірші Тютчева “Чародейкою зимою” панує зовсім інший настрій. Тут зима порівнюється з доброю чарівницею, що прикрашає світ “сніговою бахромою”, “легкої ланцюгом пухової”. Барвисті епітети, притаманні всій ліриці Тютчева, допомагають читачам жваво уявити собі зимовий ліс, блискучий від пухнастого снігу, що вражає погляд “сліпучою красою”. Пейзаж, описаний поетом, нагадує лубкову картинку, ілюстрацію до якоїсь казки.
Зображення зимового часу року у Тютчева і Фета, як видно з цих двох творів, зовсім не схожі один на одного. Різниця полягає в тому, що вірш “Чародейкою зимою” – це просто пейзаж, красива картинка, майстерно відтворена поетом. Воно не несе в собі глибоких емоцій і переживань. А твір Фета “Який смуток! Кінець алеї” більше відноситься до філософської лірики, ніж до пейзажної. У ньому автор розмірковує про циклічності людського життя і явищ природи, про можливість знову відчути подих весни і молодість духу. Але не можна сказати, що якийсь з цих віршів більш видатне, ніж інше – вони обидва відрізняються своєрідним і барвистим стилем.