План
У головного героя повісті, Тараса Бульби, було двоє синів – Остап і Андрій. Обох старий полковник любив однаково сильно, дбав і переживав за них. Однак після певних подій його ставлення до дітей змінюється. Головною причиною такого розвитку сюжету було те, що характери у синів були різні. У тексті повісті «Тарас Бульба» характеристики Остапа та Андрія дані досить об’ємно. Читач може дізнатися не тільки про життя на Січі, але і ненадовго зануритися в минуле цих героїв. Ці два героя, з одного боку, неймовірно відрізняються один від одного, а з іншого – дуже схожі. Саме тому цікавою видається зіставлення, порівняння Остапа та Андрія.
Автор знайомить нас з братами, коли ті приїхали до батька і матері після завершення навчання в київській семінарії. На них безглуздий наряд, що і помічає батько. Старшого, Остапа, образили такі слова, тому він хоче вирішити суперечку кулаками. Тарас Бульба охоче стає учасником дрібної бійки: він бажає перевірити, чи справді син не зупиниться ні перед чим, щоб захистити власну точку зору. Остап виправдовує очікування батька, після чого «бій» завершується сімейними обіймами. Андрій ніяк не проявляє себе в цій сцені. «А ти, бейбас, що стоїш і руки опустив?» – запитує його Тарас. Але в діалог втручається дружина Бульби, і розмова переходить в інше русло.
У бесіді за столом мова заходить про часу в семінарії, а саме про покарання різками. Остап не хоче говорити про це, Андрій же сповнений рішучості завдати удару у відповідь, якщо подібна ситуація повториться. У цих двох невеликих епізодах простежується важлива річ: Остап поміркованішими і спокійніше Андрія, молодший син, навпаки, жадає подвигів.
Навчання у семінарії
По дорозі в Запорізьку Січ розповідається про час, коли Остап та Андрій були учнями у київській семінарії. Старший син не відрізнявся спочатку особливою ретельністю. Він збігав чотири рази, втік би і п’ятий, але от Тарас налякав сина тим, що за наступний втеча відправить його в монастир. Слова Бульби сильно подіяли на Остапа. Через деякий час завдяки своїй наполегливості й силі волі він став в один ряд з відмінниками. Можна подумати: що тут такого – прочитав підручник і зробив пару завдань. Але в ті часи навчання сильно відрізнялося від сучасного навчання. Гоголь говорить, що отримані знання ніде неможливо було застосувати, а схоластичні методи навчання залишали бажати кращого.
Остап любив брати участь в заварушках і різних жартах. Його часто карали, але він ніколи не видавав своїх «спільників». Остап був хорошим товаришем. Стійкість і жорсткість в юнакові були виховані завдяки покарань у вигляді ударів різками. Пізніше саме ці якості зробили Остапа славним козаком. Остап «був суворий до інших спонукань, крім війни і розгульної гулянки».
Андрієві навчання давалося легше. Можна сказати, що особливих зусиль він не прикладав, хоча вчився охоче. Так само, як і Остап, Андрій любив всякого роду авантюри, ось тільки покарання йому вдавалося уникнути завдяки своїй винахідливості. Всякого роду подвиги були і в мріях Андрія, але все ж більшу частину мрій займало почуття любові. Андрій рано відкрив в собі потребу любити. Хлопець старанно приховував це від своїх товаришів, «тому що в той повік соромно думати козаку про жінку і любові» до того, як він відвідає битви.
Любовні переживання
Андрій закохується в красуню панну, з якою випадково зустрічається на вулиці. Лінія відносин між козаком і полячкою – єдина любовна лінія у творі. Андрій показується не стільки козаком, скільки лицарем. Андрій хоче кинути все до ніг дівчини, віддати самого себе, зробити те, як вона велить.
Під містом Дубно, де розмістилися козаки, вирішивши взяти місто в облогу, Андрія знаходить татарка – служниця польської панни, тієї самої, в яку Він закохався в Києві. Знаючи, що злодійство в козацькому середовищі вважається серйозним порушенням, юнак під страхом смерті витягує мішок з харчами, з-під заснулого на ньому Остапа. Це було зроблено для того, щоб не дати коханої і її сім’ї померти від голоду.
Через почуттів Андрій вирішується на неймовірно сильний, можливо безрозсудний, вчинок. Юнак відрікається від усього козацтва, від рідної землі і християнської віри заради того, щоб залишитися з панною.
Козацтво
Важливо згадати про те, як проявили себе молоді люди на Січі. Їм обом подобалася козацька вдача і панувала атмосфера свободи. Пройшло не так багато часу, перш ніж сини Тараса Бульби, недавно прибулі на Січ, почали битися нарівні з досвідченими козаками. Остапу згодилися аналітичні здібності: він міг оцінити рівень небезпеки, знав сильні та слабкі сторони противника. У Андріе кипіла кров, він був зачарований музикою куль». Козак не роздумуючи кидався в епіцентр подій і робив таке, чого в інших просто не вийшло.
Їх обох цінували і поважали інші запорожці.
Смерть
Смерть обох героїв показана через призму сприйняття Бульби. Він вбиває Андрія, але не ховає його за козацьким звичаєм: «поховають і без нас… будуть у нього плакальниці». За страту Остапа Бульба мстить спаленим містами і війною.
З характеристик Остапа та Андрія видно, що ці персонажі відрізняються між собою, проте тут не можна говорити про те, що один був краще, а інше гірше. У них обох були цінності, які козаки готові були захищати. Перехід Андрія на бік поляків зовсім не говорить про його слабкості, а те, що Остап не намагався бігти з полону, про його безініціативності.
Завдяки проведеному аналізу характеристик Остапа і Андрія з повісті «Тарас Бульба» зрозуміло, що ці молоді люди були гідними синами свого батька. Це порівняння нагоді учням 6-7 класів при підготовці твори на тему «Порівняльна характеристика Остапа і Андрія з повісті Гоголя «Тарас Бульба»»
Тест по твору