Порівняльна характеристика Кутузова і Наполеона в «Війна та мир», їх образи в романі Толстого

План

  • Введення
  • Місце героїв у романі
  • Наполеон Бонапарт
  • Михайло Іларіонович Кутузов
  • Порівняння Кутузова і Наполеона

Введення

Роман Л. Н.Толстого «Війна і мир» є практично єдиним історичним романом-епопеєю. Він детально описує військові кампанії 1805, 1809 років і війну 1812 року. Деякі читачі вважають, що за романом можна вивчати окремі битви в ході історії. Але для Толстого не було головним розповісти про війну, як історичну подію. У нього був інший задум – «думка народна». Показати людей, їх характери, що розкривають сенс життя. Людей не тільки простих, але і великих історичних діячів, таких як Кутузов, Наполеон, Олександр, Багратіон. Л. Н.Толстой дає конкретну характеристику Кутузова і Наполеона в «Війні і світі». Це відкрите порівняння двох полководців проходить через весь сюжет твору.

Принцип контрасту, взятий Товстим за основу, розкриває в «Війні і світі» образи Кутузова і Наполеона як військових стратегів, показує ставлення до своєї країни, до своєї армії, до свого народу. Автор склав істинний портрет своїх героїв, не придумуючи геройств і помилкових недоліків. Вони справжні, живі – від опису зовнішності до рис характеру.

Місце героїв у романі

На перший погляд здається, що Наполеона в романі відведено більше місця, ніж Кутузову. Його ми бачимо з перших до останніх рядків. Про нього говорять усі: і в салоні Ганни Павлівни Шерер, і в будинку князя Болконського, і солдатському строю. Багато хто вважає, що «…Бонапарте непереможний і що вся Європа нічого не може проти нього…» А Кутузов не з’являється в цілих частинах роману. Його лають, над ним сміються, про нього забувають. Василь Курагин глузливо висловлюється про Кутузова, коли мова йде про те, хто буде головнокомандувачем у військових діях 1812 року: «Хіба можна призначити головнокомандуючим людини, який не може верхи сісти, засинає на раді, людини самих поганих вдач!…людини старезного і сліпого?.. Він нічого не бачить. У піжмурки грати…» Але тут князь Василь визнає в ньому полководця: «Я вже не кажу про його якостях, як генерала!» Але Кутузов присутній незримо, на нього сподіваються, але не говорять про це вголос.

Наполеон Бонапарт

Великий французький імператор Наполеон Бонапарт в романі представлений нам очима його солдатів, російського світського суспільства, російських та австрійських генералів російської армії і самого Л. Н.Толстого. Його бачення дрібних рис характеру Наполеона допомагає нам зрозуміти цей складний образ.

Ми бачимо Наполеона в момент гніву, коли він розуміє, що його генерал Мюрат помилився в розрахунках і тим самим дав російської армії можливість перемогти. «Ідіть, знищіть російську армію!» — вигукує він у листі своєму генералові.

Ми бачимо його в момент слави, коли Наполеон з високо піднятою головою і презирливою усмішкою оглядає полі Аустерліца після битви. Йому вибудовують поранених для огляду, для нього це черговий трофей. Він з повагою, то з насмішкою дякує російського генерала Рєпніна за чесний бій.

Ми бачимо його в хвилину повного спокою і впевненості в перемозі, коли він стоїть на вершині пагорба в ранок перед Аустерлицким боєм. Непохитний, гордовитий, він піднімає «білу рукавичку» і одним рухом руки починає битву.

Ми бачимо його в розмові з Олександром, коли той приїхав на зустріч у Тільзіт. Жорстке рішення, незаперечна ніким, владний погляд і впевненість у діях дає французькому імператору те, що хоче він. Тільзітський мир був незрозумілий багатьом, але Олександр був засліплений «чесністю» Бонапарта, він не побачив холодний розрахунок і явний обман цього перемир’я.

Ставлення до французьким солдатам Толстой показує, не приховуючи. Для Наполеона це всього лише знаряддя, яке завжди повинно бути готове до бою. Він не замислюється про людей взагалі. Його цинізм, жорстокість, повна байдужість до життя людського, холодний розважливий розум, хитрість – ось якості, про які говорить Толстой. У нього лише одна мета – завоювати Європу, захопити, саме захопити, Росію і підкорити весь світ. Але не розрахував свої сили Наполеон, не розумів він і те, що російська армія сильна не тільки гаубицями і гарматами, а насамперед вірою. Вірою в Бога, вірою в російської людини, вірою в народ єдиний, вірою в перемогу Росії за російського царя. Результат Бородінської битви став для Наполеона ганебною поразкою, розгромом всіх його великих планів.

Михайло Іларіонович Кутузов

У порівнянні з Наполеоном – чинним, думаючим молодим, але досвідченим імператором Кутузов виглядаємо пасивним полководцем. Ми частіше бачимо його разговаривающим з солдатами, сплячим на військових радах, не вирішальним категорично хід битв і не нав’язує своєї думки іншим генералам. Він діє по-своєму. В нього вірить російська армія. Всі солдати за очі називають його «Кутузовим-батьком». Він на відміну від Наполеона не хизується своїм званням, а по-простому йде на поле після битви, а під час нього, рука об руку воює поруч зі своїми товаришами. Для нього немає рядових і генералів, всі єдині в боротьбі за землю руську.

При огляді військ під Браунау Кутузов «з ласкавою усмішкою дивиться на солдатів, і бере проблему відсутності чобіт на себе. Дізнається він і Тимохіна, якому дає окремий уклін. Це говорить про те, що для Кутузова важливий не чин, не звання, а просто людина з його душею. Толстой у «Війні і світі» Кутузова і Наполеона показує в яскравому контрасті саме в цьому аспекті – стосовно до своєї армії. Для Кутузова кожен солдат – це особистість, людина зі своїми схильностями і недоліками. Для нього всі важливі. Він часто протирає очі, повні від сліз, тому що йому властиво переживати за людей, за результат справи. Він хвилююче відноситься до Андрію Болконскому, тому що любить його батька. З гіркотою приймає звістку про смерть старого Болконського. Розуміє втрати і усвідомлює невдачі під Аустерліцем. Приймає вірне рішення при Шенграбенском битві. Грунтовно готується до Бородинскому бою і вірить у перемогу російської армії.

Порівняння Кутузова і Наполеона

Кутузов і Наполеон – два великих полководця, що зіграли важливу роль в історії. У кожного була своя мета – перемогти ворога, тільки йшли вони до неї різними шляхами. Л. Н.Толстой використовував різні засоби для опису Кутузова і Наполеона. Він дає нам і зовнішню характеристику, і характер душі, дія думки. Все це допомагає скласти повний образ героїв і зрозуміти, чиї пріоритети для нас важливіше.

Порівняння Кутузова і Наполеона в романі Толстого не випадковий вибір автора. Він не ставить на один щабель двох імператорів – Олександра і Бонапарта, він вибудовує порівняння саме двох полководців – Кутузова і Наполеона. Мабуть, Олександр, ще дуже молодий правитель, не мав тих якостей справжнього полководця, щоб зуміти протистояти «самому Наполеону». На це міг претендувати тільки Кутузов.

Тест по твору

print

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Залишити відповідь