План
Розглядаючи поему Лермонтова «Мцирі» як романтичний твір, має сенс згадати насамперед основні риси, властиві будь-якому романическому твору. По-перше, це перенесення уваги на головного героя, його думки, відчуття і переживання. По-друге, це реалізація в тексті головного принципу романтизму: зображення незвичайного героя в незвичайних обставинах. По-третє, роблячи головним завданням передачу романтичного бунту героя, автор часто недбало звертається з фактами, взагалі мало приділяє уваги навколишнього світу.
Пейзаж «Мцирі» як елемент романтичної поеми
В «Мцирі» виконуються всі з перелічених умов. Для свого твору Лермонтов вибирає екзотичне місце дії: монастир на Кавказі. Завдяки цьому він може побудувати романтичний контраст: задушливі, тісні стіни монастиря, в яких мліє Мцирі – і велична природа Кавказу, видніється вдалині гори, непрохідні ліси, стрімкі гірські потоки. Примхливість, нестандартність пейзажу – ось чим наповнена кожна рядок: «Я бачив гірські хребти,/ Химерні, як мрії». Перед нами вимальовується дивна картина, до того ж Кавказ як для Лермонтова, так і для його співвітчизників був символом вольності, свободи (згадаймо інше вірш Лермонтова про Кавказі: «Бути може, за хребтом Кавказу Сховаюсь від твоїх царів, Від всевидючого ока, Від їх всеслышащих вух»). Саме до цієї волі і прагне головний герой. Справедливо зауважити, що гори, нарівні з морем, є одним з найбільш характерних для романтизму пейзажів.
Незвичайний герой «Мцирі»
Сам герой, описаний Лермонтовим, також незвичайний. Проаналізувавши його, можна довести, що поема «Мцирі» романтична.
Про життя Мцирі розповідається дуже мало. Це як раз і є рисою романтичного твору: огорнути героя таємницею. Як він ріс і виховувався – все це залишається за рамками оповіді. Не дано навіть докладного опису зовнішності Мцирі. Зате дуже докладно змальовуються три кульмінаційних дня, коли герой отримує нарешті-таки бажану свободу. Це важливо, оскільки саме в цей момент Мцирі розкривається як романтичний герой-бунтар, не зрозумілий оточуючим світом (у даній ситуації – монастирем).
Сама природа його бунту не до кінця зрозуміла і пояснена. Як говорить сам Мцирі, він «знав однієї лише думи влада, одну, але полум’яну пристрасть». І ця пристрасть була втеча. Але звідки міг юнак, якому на момент оповідання навряд чи є двадцять років, дізнатися про життя на волі? Привезений в монастир зовсім дитиною, він практично не пам’ятає колишнього життя, і його прагнення до свободи йде не від раціонального – спогадів, бажання повернути минуле, а від ірраціонального. Тобто, від глибинного бажання вільного життя без всяких заборон властивого саме романтичному герою.
Романтизму як напряму властиво чіткий поділ світу на дві сторони, на чорне і біле, на правильне і неправильне. Цей же максималізм відображається і в героя твору Лермонтова. Мцирі переконаний, що життя можливе тільки на волі. І, залишаючись до кінця вірним своїм переконанням, він помирає, повернувшись у монастир. Вбивають його не отримані в сутичці з барсом рани, а жага свободи, виражена в поемі в образі полум’я: «І він пропалив свою в’язницю».
Тут же, в прагненні Мцирі вирватися геть з монастирських стін, реалізується ще одна риса романтизму: бажання людини змінити неприродну на природне середовище. У монастирі Лермонтов (а слідом за ним і його герой) бачив середу не природну для людини. «Я повернувся до в’язниці моєї» – ось як про неї відгукується Мцирі. І це темниця не тільки для одного Мцирі, немає, образ можна розглядати ширше, як темницю земного буття для вільного людського духу. Наприкінці поеми герой розриває зв’язували його кайдани і знаходить свободу, але вже не в цьому, а в іншому світі. Смерть героя, зазначимо, також вельми характерна для романизма.
Композиційна побудова поеми
Риси романтизму в поемі «Мцирі» проявляються і в композиційному побудові поеми: оповідь зосереджена на одному найважливішому епізоді з життя Мцирі, і у вигляді ліричної сповіді героя. Форма сповіді є класичним прийомом для романтичних творів. Уваги заслуговує і епізод боротьби з барсом, який критики виділяють як ключове у поемі. У ньому Мцирі розкривається як безстрашний боєць, як справжній герой, гідний своїх диких і безстрашних предків. Нехай втеча Мцирі не увінчався успіхом, але обраний автором кульмінаційний момент говорить про зворотне: його героя вже ніщо не в силах зламати. Він переміг, і його перемога – перемога романтика.
Виходячи з проведеного аналізу, ми можемо однозначно розглядати «Мцирі» як романтичну поему. В ній зображений нестандартний герой у нестандартних обставинах, і весь твір в цілому будується на зображенні романтичних переживань Мцирі. А сильний, бунтівний і пристрасний образ героя, створеного Лермонтовим, незмінно знаходить відгук у читачів.
Факти, описані в цій статті будуть корисні учням 8 класів при написанні твору на тему ««Мцирі» як романтична поема».
Тест по твору