Перший раз в музеї став найбільш пам’ятним для мене. Наша вчителька історії повела весь клас в музей, ми всі дуже зраділи, так як це набагато цікавіше, ніж сидіти на уроці. Мені взагалі не дуже подобається історія, у мене не завжди виходить запам’ятовувати всі історичні дати та події. Тому похід в музей замість звичного уроку обрадував мене не менше, ніж інших хлопців.
Зайшовши в музей, ми ніби потрапили в ті далекі події, які відбувалися багато століть тому. Там були дуже цікаві речі, знайдені при розкопках в різні часи. Серед них мені запам’яталися столові прилади, раніше вони були зовсім не такими, як зараз. Наприклад, перша вилка була з двома зубцями, якби мені розповіли це на уроці, то я, напевно, швидко б забув про такий факт. Коли бачиш все перед собою, запам’ятовується зовсім по-іншому. У музеї ми бачили і ілюстрації різних місць, і навіть статуї стародавніх людей. Від усього цього важко було відірвати погляд. Наша вчителька підходила до експонатів і говорила про історичні події, які відбувалися в той час. Ми уважно слухали і всі розуміли, нам зовсім не хотілося, щоб скоріше закінчився урок. Було відчуття, що ми все, що відбувається в стародавні часи бачимо прямо зараз своїми очима.
Час йшов зовсім непомітно, не так як на звичайному уроці. Нам хотілося б приходити в цей музей на кожному уроці, і ми навіть сказали про це вчительці. Вона посміялася і сказала, що ми можемо в будь-який час приходити в музей, а потім розповідати на уроці про все побачене. Ми вирішили іноді так і робити.
Я ніколи б не подумав, що в музеї історії буває так цікаво. Після таких походів стає набагато легше читати підручник історії і сприймати інформацію з нього. З’являється інтерес до історичних подій. Мені хотілося б частіше бувати в музеї і, напевно, я запропоную відвідати цей музей батькам, я думаю, що їм теж дуже сподобаються експонати, представлені в ньому.