Знайомство з біографією Пушкіна допомагає краще зрозуміти образ думок поета, його моральне становлення як людини і громадянина своєї країни, його розвиток, як літератора. Пропонуємо вашій увазі основні дати життя і творчості Пушкіна.
26 травня (6 червня за новим стилем) в Москві в сім’ї небагатого дворянина Сергія Львовича Пушкіна, який жив у Москві на Молчановке, народився син, якого охрестили Олександром. Він був другою дитиною в сім’ї. Але батьки майже не приділяли уваги вихованню власних чад.
У 1810 році зародився прожект навчального закладу для дворянських дітей при імператорському палаці Олександра I в Царському Селі. Сергій Львович задіяв свої впливовий зв’язку, щоб визначити в ліцей Олександра. Юний Пушкін приїхав до Петербурга разом з дядьком Василем Львовичем Пушкіним.
12 серпня – Пушкін здав іспит на зарахування в ліцей.
19 жовтня 1810 року – Ліцей був офіційно відкритий, і з цього дня почався новий період життя майбутнього поета.
В ліцеї Пушкін займався французькою літературою, майже не говорив російською, на відміну від інших дітей і отримав прізвисько ” Француз.
8 січня 1815 року – відбувся іспит в ліцеї, на якому був присутній патріарх російської поезії Р. Державін. Юний Пушкін прочитав під час іспиту “Спогади в Царському Селі”.
У жовтні 1815 року виникло суспільно-літературне товариство “Арзамас”, що проіснувало 2 роки. Суспільство зробило вплив на політичні погляди Пушкіна.
9 червня 1817 року – завершення навчання в ліцеї.
10 червня 1817 року – Починає цивільну кар’єру в нижчому чині в колегії іноземних справ.
У 1817 році Пушкін написав оду “Вільність”.
У 1818 році написано вірш “До Чаадаеву”.
1817-1820 роки – служба в Петербурзі.
6 травня 1820 року Пушкін був висланий із столиці за антиурядові вірші та епіграми до Катеринослава (нині – Дніпропетровськ);
Кінець травня – початок вересня 1820 року Пушкін відправився в подорож разом з сім’єю Раєвського по Новоросії, Донський степу, Північного Кавказу. Мандрівники повернулися через Кримський півострів. У П’ятигорську Пушкін і Раєвські пробули 2 літніх місяці.
21 вересня 1820 року Пушкін приїхав в Кишинів, куди під час подорожі була перенесена канцелярія, в якій він служив.
У 1822 році Пушкін пише вірш “В’язень”.
У липні 1823 – Пушкін переїжджає в Одесу, де потрапляє у підпорядкування до генерал-губернатора Новоросійська – М. С. Воронцову. Його дружині він присвятив кілька приголомшливих віршів. А з графом відносини у поета не склалися.
У 1823 році написані “Пташка”, “Демон”, початий “Євгеній Онєгін”.
8 червня 1824 Пушкін подає Імператора прохання про відставку.
31 липня – висланий з Одеси Пушкін їде в село Михайлівське.
9 серпня 1824 – приїзд в Михайлівське. Початок домашньої посилання.
11 січня 1825 – Відвідування В. І. Пущиным Михайлівського проїздом.
24 липня 1826 – Пушкін отримує звістку про повішення п’яти декабристів.
3 вересня 1826 Олександр Сергійович відправляється в Москву в штаб Імператора.
8 вересня 1826 – Пушкін прийнятий Миколою I.
27 січня 1827 року – Допит з приводу вірша “Андре Шеньє”;
28 липня 1827 року – померла Аріна Родіонівна.
14 жовтня – зустріч з Вільгельмом Кюхельбекер на станції Залазы.
У 1827 році пишеться вірш “У глибині сибірських руд”.
У серпні 1828 року допит в Петербурзі про “Гаврилиаде”.
31 грудня 1828 року Микола завершує справу про “Гаврилиаде” своєю резолюцією.
3 листопада 1829 року написано “Зимовий ранок”.
1829 – Пушкін сватається до Гончарової.
1 травня 1829 року – Від’їзд в діючу армію на Кавказ.
15 травня 1829 року – дата створення вірші “На пагорбах Грузії лежить нічна імла”.
Червень 1829 року – Пушкін у Тифлісі.
1829 – рік створення вірша “Я вас любив”.
1830 – Олександр Сергійович почав співпрацювати з “Літературною газетою” Дельвига.
6 травня 1830 – відбулася заручини Пушкіна з Наталією Гончаровою.
31 серпня 1830 року – від’їзд в Болдіно.
5 грудня 1830 – поет повертається до Москви.
У 1830 році створюються вірш “Біси”, цикли “Повісті Бєлкіна”, “Маленькі трагедії”.
18 лютого 1831 року – вінчання Пушкіна з Н. Н. Гончаровою в Москві.
25 травня 1831 – переїзд в Царське Село.
Жовтень 1831 року – переїзд до Петербурга.
14 листопада – Пушкін знову прийнятий в Колегії закордонних справ, і отримав можливість працювати в архіві.
20 серпня – Пушкін виїжджає з Петербурга в Казань.
У 1831 році закінчений “Євгеній Онєгін”, створена “Казка про царя Салтана”.
1 жовтня 1833 поет повертається в Болдіно.
30 грудня 1833 року тридцятичотирирічний поет був проведений в камер-юнкеры. При відмові від цієї принизливої в його віці служби поетові закривався доступ до архівів.
1834 – Пушкін подає прохання про відставку.
1834 рік – створено вірш “Пора, мій друг, пора”.
29 березня 1836 р. – Померла мати поета, Надія Йосипівна Пушкіна, уроджена Ганнібал.
1836 рік – виходить у світ перший номер журналу “Сучасник”
4 листопада 1836 року Пушкін отримує пасквіль про дружину.
5 листопада Ображений поет викликає Дантеса на дуель.
В середині листопада, дізнавшись про сватання Дантеса до сестри Наталії Миколаївни – Катерині, відмовляється від поєдинку.
23 листопада 1836 р. – Пушкін був прийнятий Миколою I. Прийом відбувся у присутності Бенкендорфа. Про цю зустріч до 1928 року не було жодних згадок. Навіть у матеріалах Анненкова про неї не записано. На зустрічі обговорювалися сімейні відносини Пушкіна.
26 січня 1837 року – Геккерн отримує образливого листа від Пушкіна. Відповіддю на нього стала виклик Дантеса на дуель.
27 січня – Пушкін отримує смертельне поранення на дуелі.
29 січня днем в 2 години 45 хвилин Пушкін помер.
1 лютого 1837 року відбулося відспівування в Конюшенної церкви;
6 лютого 1837 року відбулися похорони поета біля стіни Святогірського монастиря.
Пушкін пройшов тільки половину життєвого шляху, відпущеного середньостатистичній людині. Поет був сповнений грандіозних і чудових задумів і планів, яким не судилося збутися. Але навіть за 37 років свого життя він встиг залишити глибокий слід в російській літературі й у культурі в цілому.