Особливості композиції роману «Герой нашого часу» — роль сюжету для написання по темі

План

  • Навіщо була порушена хронологія викладу епізодів життя головного героя?
  • Як співвідносяться сюжет і фабула в романі?
  • Як композиційне членування твір допомагає розкрити образ головного героя?

Особливості композиції роману «Герой нашого часу» виходять з того обставини, що роман М. Ю. Лермонтова став передовим твором свого часу: в ньому автор використав новий жанр психолого-орієнтованого роману, новий образ головного героя і, відповідно, нове композиційне членування твору.

Сам автор вже після публікації свого роману в закінченому вигляді зізнавався, що жодне слово, ні одна строчка в ньому не виникли випадково, все написане було підпорядковано одній головній меті – показати читачам їх сучасника – людини з благородними і поганими нахилами, який, підкоряючись почуттю себелюбства, зміг реалізувати в життя тільки свої вади, а його достоїнства так і залишилися лише благими намірами.

Коли роман щойно вийшов у світ у критиків і простих читачів виникло безліч питань, які стосувалися композиційного членування цього твору. Спробуємо розглянути основні з цих питань.

Навіщо була порушена хронологія викладу епізодів життя головного героя?

Особливості композиції «Героя нашого часу» пов’язані з тим, що ми дізнаємося про життя головного героя вельми непослідовно. Перша частина роману оповідає про те, як Печорін викрав у рідного батька черкешенку Белу, зробив її своєю коханкою, а пізніше втратив інтерес до цієї дівчини. Белу в результаті трагічної випадковості вбив закоханий в неї черкес Казбич.

У другій частині під назвою «Максим Максимович» читачі дізнаються, що з дня смерті Бели минуло вже кілька років, Печорін вирішив відправитися в Персію і помер по дорозі туди. Із щоденника Печоріна стають відомо про події, які відбулися з героєм до знайомства з Бэлой: Печорін потрапив в забавне пригода з контрабандистами на Тамані і в місті Кисловодську познайомився з молодою княжною Мері Лиговской, яку, сам того не бажаючи, закохав у себе, а потім відмовився розділити її почуття. Там же відбулася дуель між Печоріним і Грушницким, в результаті якої останній був убитий.

Роман «Герой нашого часу» закінчується частиною «Фаталіст», що оповідає про приватному епізоді з життя Печоріна.

Вивчаючи сюжет і композицію «Героя нашого часу», літературознавці сходяться в думці, що автор порушив хронологічний виклад життя головного героя, щоб, з одного боку, підкреслити сумбурність життя Печоріна, його невміння підпорядкувати свою долю однієї головної ідеї, з іншого боку, Лермонтов намагався розкрити образ головного героя поступово: спочатку читачі побачили його з боку очима Максима Максимовича і оповідача-офіцера, а потім тільки познайомилися з особистим щоденником Печоріна, в якому він був гранично відвертим.

Як співвідносяться сюжет і фабула в романі?

Новаторство Лермонтова-прозаїка сприяло тому, що сюжет і фабула роману «Герой нашого часу» не збігаються один з одним. Це призводить до того, що читач приділяє більше уваги не зовнішню канві подій з життя головного героя, а його внутрішнім переживанням. Літературознавці охрестили такий спосіб побудови твору «напруженою композицією», коли читачі бачать героїв роману в пікові моменти їх долі.

Тому композиція «Героя нашого часу» Лермонтова являє собою унікальне явище в історії російської літератури: автор розповідає про ключових епізодах з життя свого героя, даючи йому характеристику саме в моменти найвищих життєвих випробувань: це любовні переживання Печоріна, його дуелі з Грушницким, його сутичка з п’яним козаком, його небезпечну пригоду з контрабандистами на Тамані.

Крім того, Лермонтов вдається до прийому кільцевої композиції: вперше ми зустрічаємо Печоріна у фортеці, в якій він служить з Максимом Максимовичем, останній раз ми бачимо героя в тій же фортеці, перед тим, як він поїде в Персію.

Як композиційне членування твір допомагає розкрити образ головного героя?

На думку більшості літературознавців, своєрідність композиційної рішення роману допомагає детально розглянути образ Печоріна.
У першій частині «Бела» особистість Печоріна показується очима його командира – доброго й чесного Максима Максимовича. Автор розвінчує існуючий в літературі того часу міф про прекрасної любові між дикункою і молодим освіченим дворянином. Печорін ніяк не відповідає образу молодого романтичного героя, який створювався в творах сучасників письменника.

У другій частині «Максим Максимович» ми зустрічаємо більш детальний опис особистості головного героя. Печорін описується очима оповідача. Читачі отримують уявлення про зовнішність героя і про його поведінку. Романтичний ореол навколо Григорія Олександровича майорить остаточно.

Далі в частинах «Тамань» і «Княгиня Ліговська» читачі знайомляться з щоденником Печоріна, в якому герой характеризує самого себе. При цьому в цих двох частинах також є елементи реалістичного жанру.

В «Тамані» Лермонтов спростовує міф про романтичне кохання між дівчиною, яка займається контрабандисткой діяльністю, і молодим офіцером. Молода контрабандистка з романтичним ім’ям Ундіна веде себе зовсім не піднесено, вона готова вбити Печоріна лише за те, що той виявився мимовільним свідком її злочини. Печорін також характеризується в цій частині як людина авантюрного складу, готовий на все заради задоволення власних бажань.

Частина «Княгиня Ліговська» побудована за принципом світської повісті: в ній є любовна історія і конфлікт між двома офіцерами за володіння серцем дівчини, який закінчується трагічно. У цій частині образ Печоріна отримує повну реалістичну характеристику: читачі бачать всі зовнішні вчинки героя і таємні рухи його душі.

В останній частині роману «Фаталіст» Лермонтов ставить важливі для нього питання сенсу життя людини на землі: чи є людина господарем своєї долі або його веде якийсь злий рок; чи можна обдурити свою долю або це неможливо і т. д.? В останній частині Печорин постає перед нами в образі людини, який готовий боротися з долею. Однак читачі розуміють, що ця боротьба приведе його в підсумку до ранньої смерті.

Роль композиції в романі «Герой нашого часу» дуже важлива. Саме завдяки незвичайному композиційному членению твору автору вдається домогтися повного втілення свого творчого задуму – створення нового психолого-орієнтованого жанру роману.

Представлені композиционны особливості твору можуть бути використані учнями 9 класів при підготовці матеріалу для твору на тему «Особливості композиції роману «Герой нашого часу»».

Тест по твору

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам