Складно уявити собі школу, в якій жодного разу не давали завдання написати твір. Такі теми, як “Моя сім’я”, “Як я провів літо”, “Ким я мрію стати” або розповідь “Літня ніч”, відомі кожному учню. Адже твір-опис – обов’язкова частина шкільної програми.
Що таке твір-опис?
Твір подібного роду нічим не відрізняється від інших художніх творів. Головна його особливість в тому, що більшість пропозицій тексту відповідають на питання “який?”. У таких текстах часто зустрічаються слова “ніби”, “немов”, “схожий на”. Твір-опис – це твір, в якому міститься опис чого-небудь. І головне завдання учня – перерахувати основні ознаки природи, предмета або людини. В даному випадку надати опис літньої ночі. Твір такого типу відрізняється від художніх оповідань ще однією особливістю.
Дієслово, ти де?
Якщо порівнювати тексти-розповіді та тексти-описи, то можна помітити, що у другому випадку практично не вживаються дієслова. А якщо й їдять, то завжди в одному часі. Більш того, всі дієслова в творі-описі недоконаного виду, що, втім, і не дивно, адже основне завдання учня – розповісти про те, що він бачить. Як колись казав один філолог, “опис – це словесна фотографія”. І щоб навчитися “фотографувати словами”, варто спробувати написати твір “Літня ніч”. Опис природи завжди дається набагато легше, адже з нею знайомий кожен.
“Літня ніч”
Але якщо натхнення все одно не приходить, можна перечитати вірш Буніна “Літня ніч”. Тут природа ніби має свої емоції, які передаються людям, а її опис тільки підкреслює взаємини головних героїв твору. У вірші автор використовує уособлення і епітети, які роблять його опис більш глибоким, чуттєвим і достовірним. Аналіз вірша “Літня ніч” показує, що автор описує природу просто і лаконічно. Його слова зрозумілі кожному, але в той же час він уособлює навколишній світ з людською душею, що виразно простежується у вірші “Літня ніч”. Опис природи тут безпосередньо пов’язане з людськими переживаннями.
Можна це використовувати?
Стратегію Буніна в описі природи можна використовувати і в написанні тексту “Літня ніч”. Твір тоді повинно мати декілька ввідних елементів, наприклад:
Самотній подорожній, який милується чимось. Розмова кількох осіб. Невеликий діалог добре може відобразити загальну атмосферу літньої ночі. Вигук. Ненароком вставлена в текст репліка про вигукові, що почулося десь далеко, – ще один хороший метод показати відношення природи до людини.
Подібних прийомів можна придумати безліч, головне – не забувати, що “Літня ніч” – опис, а не розповідь іншого жанру.
План твору-опису
І що важливо, при написанні твору варто слідувати загальноприйнятим планом, який складається з трьох основних пунктів:
1. Вступ. Тобто необхідно написати загальну характеристику описуваного предмета або явища.
2. Основна частина. Тут варто приділити більше уваги деталям, з яких складається предмет або явище. Наприклад, у творі “Літня ніч” опис основної частини може включати в себе такі поняття, як:
Де настала ніч? Тобто в якому місті або селищі. Час. Можна згадати, що якщо це початок або середина літа, то повітря тепле й вологе, а якщо кінець цього часу року, то вночі можна відчути осінню прохолоду. Погода. Не зайвим буде приділити увагу погодних явищ. Дії. Хоч у творах-описах і мало дієслів, але можна описати, що відбувається в світі: ніч тиха і мовчазна, чути розмови і сміх або скрекочуть цвіркуни. Подібні дії, що відбуваються в природі, теж є частиною опису.
3. Висновок. “Літня ніч” – твір, яке наповнене емоціями, що близькі кожному, тому у висновку можна описати власне ставлення до подій, відчуття або дати прогнози про те, що відбудеться вранці або що принесе наступна ніч.
Приклад твору
“А ще літня ніч – це приємна ностальгія. Наче все навколо шепоче, що був час, коли все було по-іншому. І варто тільки цієї темної плутовке опуститися на землю, як в пам’яті виникають картинки з минулого.
Ночі – адже вони схожі: сьогоднішня, вчорашня чи та, що була рік тому, схожі як дві краплі води. Безтурботно на небі мерехтять сузір’я, далеко чутний сміх людей, які зібралися невеликою компанією. Вітер безтурботно проводить своєю рукою над рослинами і злітає в піднебессі. Темряву пронизує світло вуличних ліхтарів, а в повітрі чути п’янкий аромат квітів. Кожна літня ніч однакова. І все-таки для кожного вона своя.
Кожен носить в пам’яті свою, особливу літню ніч, час, коли безмірне щастя здавалося незбагненним. Коли поруч були ті, кого зараз немає. Тоді здавалося, що навіть вітер від захвату жваво носиться серед сонних гілок дерев, цвіркуни співають річний гімн: “Хай буде удача!”, а сузір’я намагаються сяяти як можна яскравіше. Навіть пролітає по чорному небу зірка немов намагалася взяти участь в загальному святкуванні.
От тільки людина не в змозі зрозуміти печаль зірки, яка не може повернутися на небо. Точно так само він не може повернути час назад. І тільки літні ночі залишаться яскравим нагадуванням про те, що раніше було весело. Адже навколо все залишилося таким же, як і раніше, і в той же час все стало зовсім іншим”.