Берізка вважається символом Росії. Це справжня російська красуня, про яку складено безліч віршів і написано величезну кількість пісень. В берізці ніби втілилася російська душа, така ж проста, скромна і прекрасна.
Берізки дуже часто зустрічаються в наших краях, але від цього не втрачається їх цінність і краса. Поруч з моїм будинком, наприклад, знаходиться невеликий перелісок, куди я ходжу гуляти з собакою, де ростуть стрункі красуні – берізки. Мені подобається милуватися ними. Якщо спостерігати за ними в літній час року, то можна побачити акуратні листочки, які прикрашають гілки дерева. Вони схожі на кучері дівчата – красуні, на пишну і святкову зачіску.
Взимку ж тонкі гілочки берези вкриті снігом, ніби зима, піклуючись про деревце, огортає його білосніжною шубкою.
А навесні багато людей збирають березовий сік з беріз. Я знаю, що він дуже корисний. Моя бабуся розповідала мені, що береза – це взагалі лікарський дерево. Корисна та її кора, і нирки, і листочки. Зараз знання про корисні властивості берези втрачена багатьма людьми, тим не менш береза залишається все таким же лікарських деревцем.
Навесні можна помітити, як набухають бруньки на гілочках берізки – це перша ознака приходу весни. Коли у берізки починають з’являтися листочки, то можна побачити і її головні прикраси – це акуратні сережки, які роблять це деревце ще більш прекрасним і ошатним. Зовсім ще маленькі листочки не закривають всієї краси березових сережок, тому їх можна відмінно розглянути і помилуватися таким кокетливим видом російської красуні.
Береза викликає розчулення своїм вбранням, забарвленням свого стовбура. Весь її вигляд нагадує скромну дівчину в білому платтячку. Берізка – це прикраса руської землі. Дерево, про який хочеться співати, адже воно надихає людей своєю красою і витонченістю. Адже недарма російська берізка здавна оспівана в багатьох російських народних піснях, любов до неї російського народу триває вже кілька століть і не згасає з роками.