Образ П’єра Безухова в романі «Війна і мир» Толстого — твір з характеристикою

План

  • Ідейні шукання автора і героя
  • Розвиток образу П’єра Безухова
  • Усвідомлення суті істинного людського щастя
  • Здійснення ідеї роману героєм

Одним з найяскравіших шедеврів в російській прозі є роман-епопея «Війна і мир». Чотиритомне твір, що відрізняється різноплановістю сюжетних ліній, розгалуженою системою персонажів, кількість яких досягає п’яти сотень героїв, є перш за все не тільки відображенням картин історичної дійсності, а романом ідей. До остаточного варіанту твору Толстой йшов шляхом ідейних і сюжетних шукань, що нагадує і образ П’єра Безухова «Війна і мир» Толстого.

Ідейні шукання автора і героя

Спочатку Лев Миколайович не планував писати історію даного персонажа, створивши його в образі декабриста, що бореться за громадянську рівність і свободу. Однак поступово по ходу осмислення історичних подій і написання роману ідейна спрямованість Толстого змінюється. У фіналі твору ми чітко бачимо, що справжню сутність призначення діяльного героя полягає не в боротьбі, а в здобутті духовної гармонії і особистого щастя через зближення з народом. Свої ідейні пошуки Толстой відбив через образ головного героя – П’єра Безухова.

Розвиток образу П’єра Безухова

На початку твору герой протиставляється сучасному йому вищого суспільства, в якому панує нещирість, улесливість, поверховість. Молодий же Безухов з перших сторінок роману постає відкритим і чесним людиною, який у що б то не стало намагається знайти істину і своє покликання в житті – така характеристика П’єра в романі толстого «Війна і мир».

Раптово опинившись багатим, П’єр стає жертвою власного матеріального становища і потрапляє в пута нещасливого шлюбу. Одруження на Елен Курагиной змусила розчаруватися П’єра в духовності і чистоті інституту шлюбу і сім’ї. П’єр все ж не опускає рук. Він намагається знайти своє місце в житті, щоб робити добро, допомагати людям, відчувати свою необхідність суспільству. Він вірить, що обов’язково знайде своє праве діло: «Я відчуваю, що крім мене наді мною живуть духи і що в цьому світі є правда». Ці прагнення стали причиною входження героя в ряди масонського руху. Перейнявшись ідеями рівності і братерства, взаємодопомоги і самопожертви, П’єр з високої ідейної пристрастю поділяє погляди масонства. Однак і цей період його життя приніс розчарування. Герой знову опиняється на роздоріжжі.

Щоб він не робив чи ні думав, було викликано бажанням здійснювати діяльність, корисну для суспільства, для Росії. Шансом нарешті вчинити правильно і послужити своєму народу стала для нього війна 1812 року. Головний герой роману «Війна і мир» Пьер Безухов з такою пристрастю і запалом загоряється ідеєю розділити долю свого народу і внести свою посильну допомогу для загальної перемоги. З цією метою він організовує полк і повністю фінансує його забезпечення.

Не будучи військовим, П’єр не може безпосередньо брати участь у військових діях, але і роль пасивного спостерігача такого діяльному герою також не міла. Він вирішує, що саме йому необхідно здійснити найважливішу місію, яка дозволить позбавити Росію від французьких загарбників. Відчайдушний П’єр замислив замах на самого Наполеона, якого колись вважав своїм кумиром. Йдучи на поводу у своїх палких ідей, Безухов не замислюється про можливі наслідки. В кінцевому підсумку його план провалився, а сам герой потрапив у полон.

Усвідомлення суті істинного людського щастя

Настає чергова пора розчарувань. На цей раз герой цілком розчаровується у вірі в людей, в добро, в можливість взаємодопомогу та дружбу. Проте зустріч та бесіда з Платоном Каратаевым повністю змінює його світогляд. Саме цей простий солдат надав максимальний вплив на зміну поглядів героя. Простота і якась примітивність мови Каратаєва зуміла розкрити всю духовну мудрість і цінність людського життя більше, ніж хитромудрі масонські трактати.

Таким чином, перебування П’єра в полоні стало вирішальним у формуванні його громадянської й особистісної свідомості. Нарешті, П’єр усвідомлює, що сутність щастя насправді була так проста і завжди знаходилася на поверхні, він шукав її сенс у філософських глибинах, особистих стражданнях, прагнення до активних дій. Герой зрозумів, що справжнє щастя – це мати можливість духовної і фізичної свободи, жити простим життям у єдності із своїм народом. «Є істина, є чеснота; і вище щастя людини полягає в тому, щоб прагнути до досягнення їх». Усвідомлення таких простих людських цінностей призвело, зрештою, головного героя до душевної рівноваги, внутрішньої гармонії і особистого щастя.

Здійснення ідеї роману героєм

В кінці своїх ідейних шукань автор нагороджує П’єра життям в атмосфері справжньої сімейної ідилії. Герой насолоджується спокоєм та щастям, оточений турботою коханої дружини і щасливими голосами чотирьох дітей. Образ П’єра Безухова є уособленням героя, через духові та ідейні шукання якого і шлях їх усвідомлення розкривається головний задум твору.

Як бачимо, подібно П’єру Безухову автор і сам зрікається своїх первинних переконань. Так, в основі роману «Війна і мир» головною ідеєю стало не служіння громадянському обов’язку або участь у громадських рухах. Головна думка твору і мого твору на тему: Образ П’єра Безухова в романі «Війна і мир», в зображенні ідеалу людського щастя в сімейному колі, в життя на рідній землі, у відсутності війни, в єдності зі своїм народом.

Тест по твору

print

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Залишити відповідь