Образ Павлуся Веретенникова у поемі «Кому на Русі жити добре» Некрасова на перший погляд не здається значним. Головні герої твору зустрічають Павлушу на ярмарку в селі Кузьмінському. Опис Веретенникова розпливчасто: ніхто не знає, якого він роду-звання», проте всі звуть його паном. Павлуша носить червону сорочку, смазные чоботи і «здатний балясничать», тобто жартувати. Подібна невизначеність дозволяє говорити про образ Павлуся як про узагальненому образі, збірному – мало різного народу відправлялося на ярмарок – необхідний виключно для створення фону в поемі.
Але характеристика Веретенникова Павлуші включає в себе одну важливу деталь: він «гарно співає російські пісні» і любить їх слухати. Пізніше з’ясовується, що у нього з собою є «книжечка», в яку він записує з вуст мужиків улюблені пісні і приказки. Селяни охоче розмовляють з Павлушей. Цьому сприяє його легкий норов – народ вважає його «милягой».
Веретенников – збирач фольклору, один з багатьох, які тоді мандрували по Русі. У свій час до їх кола належав і сам Некрасов, пройшовши перед написанням поеми величезну роботу по збору матеріалу. Інтерес до усної народної творчості у той час вважався важливим не тільки в науковому, але і в ідеологічному плані. Увагу інтелігенції до простого народу, готовність зробити крок йому назустріч вже саме по собі означало чималі зміни. У Веретенникова однозначно були реальні прообрази, етнографи-фольклористи, наприклад, Павло Рибніков і Павло Якушкін. Прізвище ж Веретенников Некрасов взяв у журналіста, який прославився своїми звітами про сільських ярмарках, опублікованими в «Московських відомостях».
Павлуша не просто цікавиться”, він намагається якомога глибше проникнути в життя народу, бачить щастя і нещастя людей. Він співучасник, а не пасивний спостерігач. Так, вже з’явившись у поемі в перший раз, Веретенников здійснює добрий вчинок: згадаймо епізод з дідом Вавилой, пропившем гроші на подарунок онуку. Всі селяни співчувають Вавиле, але тільки Павлуша може йому допомогти: віддавши чималу для мужика суму, він купує козлові черевички. Проте докорінно змінити життя народу Веретенников не в силах. Зате Павлуша готовий вислухати простий народ, прислухатися до його думки і погодитися з ним, якщо буде потрібно. Він щиро засмучується про повальне пияцтво серед селян, йому на це «прикро подивитися». Але після розмови з Якимом Нагим (той виправдовує любов до випивки важким життям і невпинним працею) Веретенников не ображається на правдиві слова, а підносить йому «шкалика два», і цим ще більше розташовує до себе селян.
«Розумною-то голівоньці / Як не зрозуміти селянина?» – так перемовляються між собою мужики про Павлуші. І так в поемі «Кому на Русі жити добре» Павлуша Веретенников стає важливим образом, що символізує готовність народу до діалогу з одного боку, і наявність зацікавлених у реформації Русі серед людей вищого стану з іншого боку.
Тест по твору