Багато хто з нас читали поему Гоголя “Мертві душі”. Хто-то навіть не один раз. Але що ж так сильно чіпляє в цьому творі? Один з яскравих образів, які ми можемо спостерігати, це Коробочка.
На вигляд це проста старенька. Якщо б Ви побачили її на вулиці, то навряд чи звернули б на неї особливу увагу. Але Гоголь зумів описати її так, що кожен зможе знайти для себе щось повчальне.
Коробочка – це багата поміщиця. У своєму житті вона навчилася відмінно справлятися з господарством. Вона торгувала всім, що потрапляло під руку, а виручені гроші ховала в мішечки. Але навряд чи вона змогла це зробити, якщо б не її пристрасть до наживи. Саме вона керувала нею. Ця жінка любила гроші як ніщо інше. Вона прекрасно знала, яку владу вони мали. Так що коли мова зайшла про те, що можна заробити на продажу мертвих душ, її це анітрохи не збентежило. Ця стара була навіть готова викопати тіла, адже була дурна і не знала, як проходить процедура покупки. У розмові з Чичиковим вона постійно боялася продешевити. Саме це і призводило покупця в сказ.
Важливою особливістю способу Коробочки є те, що вона мала багато грошей, але не мала дітей і онуків, якими б можна було передати. Вона постійно збирала, але не витрачала. І тут постає питання – навіщо потрібно було витрачати стільки років життя? Адже вона в підсумку нічого не домоглася. Так у неї є влада і багатство. Але щастя немає. А без нього дуже складно.
Коробочка – це не просто самотня особистість. Насправді, у світі багато таких Коробочок. Вони живуть серед нас. Хто навіть є нею. А чому? Та тому, що ми часто тягнемося за багатством, не оцінивши свої сили. Потрібно думати не про те, як заробити, а про те, що буде далі.
Саме вміння Гоголя передати в одному образі сотні і тисячі людей, а також висвітлити гидке порок суспільства, робить його твори справжніми шедеврами, які стосуються мільйонів сердець.