Існує два типи людей: одні – це люди, які звикли боротися за краще життя, люди рішучі, сильні, інші ж воліють підкоритися, пристосовуватися до навколишніх умов.
В п’єсі А. Н. Островського “Гроза” Катерину можна віднести до першого, а Варвару – до другого типу.
Катерина – натура поетична, вона відчуває красу природи. “Встану я, бувало, рано вранці, літо, так сходжу ключик, вмиюся, принесу з собою водиці і всі, всі квіти в будинку поллю. У мене квітів було багато, багато” – розповідає Катерина про своє дитинство. Вона постійно тягнеться до краси, її сни наповнені чудесами. Катерина часто бачить себе в образі птаха, що підкреслює романтичну піднесеність її душі. Але в будинку Кабанових її не розуміють, вона постійно знаходиться в пригніченні господині.
Катерина мріє про дітей: “Хоч би діти чиї-небудь! Еко горе! Діток у мене немає: все б я сиділа з ними так бавила їх. Люблю дуже з дітьми розмовляти – ангели адже це”. Яка б любляча мати і дружина вийшла б з Катерини в інших умовах.
Щира релігійність Катерини сильно відрізняється від релігійності Кабанихи і Дикого, для яких релігія похмура сила, переважна воля людини. Для Катерини – це поетичний світ казкових образів: “…До смерті любила я в церкву ходити! Точно, бувало, я в рай увійду, і не бачу нікого, і час не пам’ятаю, і не чую, коли служба скінчиться”, – згадує вона.
Чесна, щира і принципова, вона не здатна на фальш і обман, якими живуть інші жителі Калинова. Її життя виявляється нестерпним. Але Катерина – дуже сильна натура, і тому вона веде боротьбу проти “темного царства”.
Катерина не може звикнутися з жорстоким світом диких і кабанячих, вона прагне відстояти свободу своєї особистості. Образ Катерини схожий з образом, яка тече, як вимагає її природну властивість. За словами Добролюбова, в її поведінці проявляється “рішучий, цільний російський характер”, який “витримає себе, незважаючи ні на які перешкоди, а коли сил не вистачить, то гине, але не змінить собі”.
Зовсім інша постає перед нами Варвара. Вона не забобонна, не боїться грози. Варвара не вважає обов’язковим дотримуватися звичаї. Вона змогла пристосуватися до поведінки оточуючих її людей. В ній живе надія, що, вийшовши заміж, вона зможе вирватися з цього “темного царства”. Варвара зневажає безхарактерність брата, безсердечність матері, але і Катерину вона не в усьому розуміє і підтримує.
Варвара – дитя “темного царства”. Вона аж ніяк не згодна з його законами, але їй доводиться з цим миритися і пристосовуватися до навколишнього світу. Якщо б вона, як і Катерина, не прожила все життя в “темному царстві”, то можливо і Варвара змогла також повстати проти нього. Але все ж вона виявилася набагато слабшою Катерини. Саме тому склалися навколо неї зовнішні обставини зламали її волю, зруйнували її внутрішній світ.
Таким чином, Островський з допомогою двох образів Катерини, Варвари зміг показати у своїй п’єсі сутність різних типів людей, порівняти їх поведінку, порівняти їх поведінку, ставлення до життя, вивести їх слабкі сторони.
