План
Безсмертний твір М. А. Шолохова «Тихий Дон» розкриває в собі суть козацької душі і російського народу без прикрас і замовчувань. Любов до землі і вірність своїм традиціям поряд з зрадою, відвага в боротьбі і боягузтво, любов і зрада, надія та зневіра – всі ці суперечності органічно сплелися в образах роману. Цим автор досяг такої щирості, правдивості і життєвості зображення народу в вирі страшної дійсності першої третини ХХ століття, завдяки чому твір досі викликає дискусії та різні думки, але не втрачає своєї популярності та актуальності. Суперечності – основна риса, що характеризує і образ Григорія Мелехова у романі «Тихий Дон» Шолохова.
Суперечливість характеру героя
Життєвий шлях головного героя автор зображує, застосовуючи метод паралельного ведення сюжету. Одна лінія – це любовна історія Григорія, друга – сімейно-побутова, третя – цивільно-історична. В кожній їх своїх соціальних ролей: сина, чоловіка, батька, брата, коханця він зберіг свою гарячність, суперечливість, щирість почуттів і непохитність сталевого характеру.
Подвійність натури, можливо, пояснюється особливостями походження Григорія Мелехова. «Тихий Дон» починається з розповіді про його предків. Дід його Прокопій Мелехов був істинним донським козаком, а бабця – полоненої туркеня, яку той привіз із останнього військового походу. Козацькі корені наділили Гришку завзятістю, силою і стійкими життєвими принципами, а східна кров обдарувала особливою красою дикої, зробила його пристрасною натурою, схильної до відчайдушним і часто необдуманих вчинків. Протягом усього свого життєвого шляху він вагається, сумнівається і багаторазово змінює свої рішення. Однак бунтівливість образу головного героя пояснюється його прагненням знайти правду.
Молодість і відчайдушність
На початку твору головний герой роману постає перед читачем в образі гарячої молодої натури, красивим і вільним донським парубком. Він закохується в сусідку Аксенію і починає її активно і зухвало завойовувати, незважаючи на її сімейний стан. Бурхливий роман, зав’язавшийся між ними, він не надто приховує, завдяки чому за ним закріпилася слава місцевого ловеласа.
Щоб уникнути скандалу з сусідом і відвернути Григорія від небезпечної зв’язку, батьки вирішують одружити його, на що він з легкістю погоджується і залишає Аксенію. Майбутня дружина Наталя закохується при першій же зустрічі. Хоча її батько і сумнівався в цьому гарячому вільному козака, весілля все-таки відбулася. Але чи змогли узи шлюбу змінити палкий характер Григорія? Навпаки, бажання забороненого кохання тільки сильніше розгорілося в його душі. «Так надзвичайна і явна була божевільна їх зв’язок, так несамовито горіли вони одним безсоромним порожнистим, людей не совестясь і не криючись, худнучи і чернея в особах на очах у сусідів».
Молодого Гришку Мелехова відрізняє така риса, як безтурботність. Він живе легко і грайливо, ніби за інерцією. Він виконує домашню роботу автоматично, фліртує з Ксенією, не замислюючись про наслідки, слухняно одружується за вказівкою батька, збирається на службу, загалом, спокійно пливе за течією безтурботного молодого життя.
Громадянський обов’язок та відповідальність
Звістка про раптову війну і призов на фронт Гришка сприймає з честю і намагається не осоромити давній козацький рід. Так автор передає його завзятість і сміливість у боях Першої світової війни: «Міцно берег Григорій козацьку честь, ловив випадок висловити безмежну хоробрість, ризикував, сумасбродничал, ходив переодягненим у тил до австрійцям, знімав без крові застави, джигитовал козак…». Однак перебування на фронті не може пройти безслідно. Безліч людських життів на власній совісті, нехай і ворогів, але все ж людей, кров, стогони і смерть, які оточували його, зробили душу Григорія черствою, незважаючи на високі заслуги перед государем. Він і сам розумів, якою ціною дісталася йому чотири Георгіївських хрести за відвагу: «Війна з мене всі вычерпала. Я сам по собі страшний став. В душу до мене глянь, а там чорнота, як у порожньому ями…»
Головною рисою, що характеризує образ Григорія в «Тихому Доні», є завзятість, яке він пронесе крізь роки тривог, втрат і поразок. Його вміння не здаватися й боротися, навіть коли душа його була чорна від гніву і численних смертей, які йому довелося не лише побачити, але і нести гріх на своїй душі, дозволило протистояти всім негараздам.
Ідейні шукання
З настанням Революції герой намагається розібратися, чию сторону прийняти, де ж правда. З одного боку, він присягав государю, якого скинули. З іншого, – більшовики обіцяють рівність. Він, було, спершу став розділяти ідеї рівності і народної свободи, але коли не побачив ні того, ні іншого у вчинках червоних активістів, очолив Козацьку дивізію, воевавшую на стороні білих. Пошуки правди і сумніви – основа характеристики Григорія Мелехова. Єдиною правдою, яку він приймав, це боротьба за можливість мирного і спокійного життя на своїй землі, вирощування хліба, виховання дітей. Він вважав, що воювати треба з тими, хто відбирає цю можливість.
Але у вирі подій Громадянської війни, він все більше розчаровувався в ідеях тих чи інших представників військово-політичних рухів. Він бачив, що у кожного правда своя, і всі використовують її, кому як зручно, а доля Дону і людей, що живуть там, нікого не хвилювала. Коли козачі війська розформовувалися, і біле рух все більше нагадувало банди, почався відступ. Тоді Григорій вирішив прийняти бік червоних і навіть очолив кінний ескадрон. Однак, повернувшись додому після закінчення Громадянської війни, він став ізгоєм, чужим серед своїх, так як місцеві радянські активісти, зокрема, в особі його зятя Михайла Кошового, не забули про його білому минулому і погрожували розстрілом.
Усвідомлення головних цінностей
У творі Михайла Шолохова центральне увагу приділено проблемі пошуку особистістю свого місця у світі, де все звичне і рідне враз змінило своє обличчя, обернувшись жорсткими умовами життя. У романі автор стверджує просту істину: навіть у нелюдських умовах потрібно залишатися людьми. Втілити, однак, цей заповіт змогли далеко не всі в той важкий час.
Нелегкі випробування, що випали на долю Григорія, такі як втрата коханих та близьких людей, боротьба за свою землю і свободу, змінила його, сформувала нову людину. Колись безтурботний і зухвалий хлопець усвідомив справжню ціну життя, миру і щастя. Він повернувся до своїх витоків, до рідного дому, тримаючи на руках найцінніше, що в нього залишилося, – сина. Він усвідомив, яка ціна була заплачена за те, щоб стояти на порозі рідного дому з сином на руках під мирним небом, і розумів, що немає нічого дорожче і важливіше цієї можливості.
Тест по твору