Обломов і «зайвий людина» що спільного — твір на тему

План

  • Введення
  • Що спільного у Обломова з «зайвими людьми»?
  • Любов «зайвої людини»
  • Зайвий людина Обломов?

Введення

Роман Гончарова «Обломов» є соціально-психологічним романом, написаним в 19 столітті. У творі автор порушує ряд соціальних і філософських проблем, у тому числі питання взаємодії людини з суспільством. Головний герой роману – Ілля Ілліч Обломов – «зайва людина», не вміє пристосуватися до нового, быстроменяющемуся світу, змінити себе і свої погляди заради світлого майбутнього. Саме тому одним з найбільш гострих конфліктів у творі є протиставлення пасивного, инертному герою активного суспільства, в якому Обломов не може знайти собі гідного місця.

Що спільного у Обломова з «зайвими людьми»?

У російській літературі такий тип героя як «зайвий людина» з’явився на початку 20х років 19 століття. Для даного персонажа було характерно відчуження від звичної дворянського середовища і взагалі всієї офіційної життя російського суспільства, так як він відчував нудьгу і свою перевагу (як інтелектуальний, так і моральне) над іншими. «Зайвий людина» переповнений душевної втомою, може багато говорити, але нічого не робити, дуже скептичний. При цьому герой завжди є спадкоємцем хорошого стану, яке він, тим не менш, не намагається примножити.
І дійсно, Обломов, отримавши в спадок від своїх батьків більше маєток, легко міг давно залагодити справи, щоб на одержувані від господарства гроші жити в повному достатку. Однак душевна втома і обуревающая героя нудьга перешкоджали початку будь-яких справ – від банальної необхідності встати з ліжка до написання листа старості.

Ілля Ілліч не пов’язує себе з суспільством, що Гончаров яскраво зобразив ще на початку твору, коли до Обломову приходять відвідувачі. Кожен гість для героя — неначе картонна декорація, з якою він практично не взаємодіє, ставлячи між іншими і собою своєрідний бар’єр, прикриваючись ковдрою. Обломов не бажає інші їздити в гості, спілкуватися з лицемірними і не цікавими йому людьми, які його розчарували ще під час служби – прийшовши на роботу, Ілля Ілліч сподівався, що там всі будуть такою ж дружною родиною, як і в Обломовке, але зіткнувся з ситуацією, де кожен «сам за себе». Дискомфорт, не вміння знайти свого громадського покликання, відчуття непотрібності в «необломовском» світі призводить до ескапізму героя, занурення в ілюзії і спогади про прекрасне обломовском минулому.

Крім того, «зайвий» людина завжди не вписується в свій час, відтинаючи його і діючи наперекір диктує йому правила і цінності системі. На відміну від тяжіють до романтичної традиції, які прагнуть завжди вперед, випереджають свій час Печоріна і Онєгіна або персонажа освіти Чацького, що підноситься над загрузли в невігластві суспільством, Обломов – образ реалістичної традиції, герой, який прагне не в перед, до перетворень і нових відкриттів (в суспільстві або в своїй душі), прекрасного далекого майбутнього, а орієнтований на близьке і важливе для нього минуле, «обломовщину».

Любов «зайвої людини»

Якщо в питанні тимчасової орієнтованості Обломов відрізняється від попередніх йому «зайвих героїв», то в любовних питаннях їхні долі дуже схожі. Як і Печорін або Онєгін, Обломов боїться кохання, боїться того, що може змінитися і стати іншим або негативно вплинути на свою кохану – аж до деградації особистості. З одного боку, розставання з коханими завжди шляхетний крок з боку «зайвого героя», з іншого ж це прояв інфантилізму — у Обломова це було зверненням до «обломовскому» дитинству, де за нього все вирішували, про нього піклувалися і все дозволяли.

«Зайвий людина» не готовий до фундаментальної, чуттєвої любові до жінки, для нього важлива не скільки реальна кохана, скільки самостійно створений, недоступний образ – це ми бачимо як у спалахнули через почуття Онєгіна до Тетяни, так і ілюзорних, «весняних» почуття Обломова до Ольги. «Зайвої людини» потрібна муза – прекрасна, незвичайна і надихаюча (наприклад, як Белла у Печоріна). Однак не знайшовши такої жінки, герой впадає в іншу крайність – знаходить жінку, яка замінила б йому мати і створила атмосферу далекого дитинства.
Не схожі на перший погляд Обломов і Онєгін однаково страждають від самотності в натовпі, однак якщо Євген не відмовляється від світського життя, то для Обломова єдиним виходом стає занурення в себе.

Зайвий людина Обломов?

«Зайвий людина» в Обломові сприймається іншими персонажами інакше, ніж аналогічні герої в попередніх творах. Обломов – добрий, простий, чесна людина, яка щиро хоче тихого, спокійного щастя. Він симпатичний не тільки читача, а й оточуючим його людям – не дарма ж зі шкільних років не припиняється його дружба зі Штольцем і Захар продовжує служити у пана. Більше того, Ольга і Агафія щиро полюбили Обломова саме за його душевну красу, вмираючу під тиск апатії та інертності.

У чому ж причина того, що з самого появи роману в пресі критики визначили Обломова як «зайвої людини», адже герой реалізму, на відміну від персонажів романтизму, — це типізований образ, що поєднує в собі риси цілої групи людей? Зображуючи в романі Обломова, Гончаров хотів показати не одного «зайвого» людини, а цілу соціальну верству освічених, заможних, розумних, душевних людей, які не могли знайти себе у швидко мінливому, новому російському суспільстві. Автор підкреслює трагізм ситуації, коли, не вміючи змінюватися разом з обставинами, такі «Обломовы» повільно вмирають, продовжуючи міцно триматися за давно пішли, але все ще важливі і гріють душу спогади минулого.

10 класах буде особливо корисно ознайомитися з наведеними міркуваннями перед написанням твору на тему «Обломов і «зайві люди».

Тест по твору

print

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Залишити відповідь