План
Денис Фонвізін написав комедію «Недоросль» в 18 столітті. У ту епоху в Росії діяв указ Петра I, приписує, що юнакам до 21 року без освіти було заборонено вступати на військову та державну службу, а також одружитися. Молоді люди до цього віку в даному документі називалися «недорослями» — це визначення й лягло в основу назви п’єси. У творі головним героєм є Митрофанушка-недоросток. Фонвізін зобразив його як дурного, жорстокого, жадібного і ледачого юнака 16 років, який поводиться як маленька дитина, не бажає вчитися і вередує. Митрофан є негативним персонажем і самим смішним героєм комедії – його безглузді висловлювання дурість і неуцтво викликають сміх не тільки у читачів і глядачів, але й у інших героїв п’єси. Персонаж грає важливу роль в ідейному задумі п’єси, тому образ Митрофана-Доростки вимагає докладного аналізу.
Митрофан і Простакова
У творі Фонвізіна «Недоросль» образ Митрофанушки тісно пов’язаний з темою виховання, так як по суті саме неправильне виховання стало причиною лихих звичаїв юнаки і всіх його негативних рис. Його мати — Пані Простакова – неосвічена, жорстока, деспотична жінка, для якої головними цінностями є матеріальні блага і влада. Свої погляди на світ вона перейняла у батьків – представників старого дворянства, таких самих неосвічених і неосвічених поміщиків як вона сама. Отримані через виховання цінності і погляди передала Простакова і Митрофану — юнак зображений у п’єсі «маминим синочком» — він нічого не може сам, за нього все роблять слуги або мати. Отримавши від Простакової жорстокість по відношенню до слуг, грубість і думка, що освіта займає одне з останніх місць в житті, Митрофан перейняв ще й неповага до близьким людям, готовність обдурити їх або зрадити заради більш вигідної пропозиції. Згадаймо, як Простакова вмовляла Скотинина взяти Софію в дружини, щоб по суті позбавитися від «зайвого рота». Тоді як новина про великому спадщині дівчата зробило її «турботливою вихователькою», нібито любить Софію і бажає їй щастя. Простакова у всьому шукає свою користь, тому і відмовила Скотинину, адже при одруження дівчини і Митрофана, в усьому слухав свою матір, гроші Софії перейшли б їй.
Юнак такий само корисливий, як Простакова. Він стає гідним сином своєї матері, перейнявши її «кращі» риси, чим і пояснюється фінальна сцена комедії, коли Митрофан кидає лишившуюся всього Простакову, йдучи служити до нового власника села Правдину. Для нього старання і любов матері виявилися нікчемними перед авторитетом грошей і влади.
Вплив на Митрофана батька і дядька
Аналізуючи виховання Митрофана в комедії «Недоук» не можна не згадати про постать батька і його впливу на особистість юнаки. Простаків постає перед читачем як безвольна тінь своєї дружини. Саме пасивність і бажання передати ініціативу комусь сильнішому і перейняв у батька Митрофан. Парадоксально, що Правдин висловлюється про Простакове як про дурному людині, проте в дії п’єси його роль настільки незначна, що читач не може до кінця зрозуміти, чи він дурний насправді. Навіть те, що Простаків дорікає сина, коли Митрофан кидає матір у кінці твору, не вказує на нього, як на персонажа з позитивними рисами. Чоловік, як і інші, не намагається допомогти Простакової, залишаючись в стороні, таким чином знову показуючи приклад безвольність і безинициативности сина – йому все одно, як було все одно, поки Простакова била його селян і по-своєму розпоряджалася його майном.
Другий чоловік, який вплинув на виховання Митрофана – його дядько. Скотинин, по суті, являє собою особистість, якої юнак міг би стати в майбутньому. Їх навіть зближує спільна любов до свиней, чиє суспільство їм набагато приємніше, ніж суспільство людей.
Навчання Митрофана
За сюжетом опис навчання Митрофана ніяк не пов’язане з основними подіями – боротьбою за серце Софії. Однак саме ці епізоди розкривають багато важливих проблем, які висвітлює в комедії Фонвізін. Автор показує, що причиною дурниці юнака є не тільки погане виховання, але і погану освіту. Простакова, наймаючи вчителів Митрофану, вибирала не утворених розумних викладачів, а тих, хто менше візьме. Відставний сержант Цыфиркин, недоучка Кутейкин, колишній конюх Вральман – жоден з них не міг дати Митрофану гідної освіти. Всі вони залежали від Простакової, а тому не могли попросити її піти і не заважати вести урок. Згадаймо, як жінка не давала синові навіть подумати над вирішенням арифметичної задачі, пропонуючи «своє рішення». Викриттям марного навчання Митрофана стає сцена бесіди зі Стародумом, коли юнак починає придумувати власні правила граматики і не знає, що вивчає географія. При цьому неграмотна Простакова теж не знає відповіді, але якщо вчителі не могли посміятися над її дурістю, то утворений Стародум відкрито висміює невігластво матері і сина.
Таким чином, Фонвізін, вводячи в п’єсу сцени навчання Митрофана і викриття його невігластва, підіймає гостросоціальні проблеми навчання в Росії в ту епоху. Дворянських дітей вчили не авторитетні освічені особистості, а раби, знають грамоту, яким потрібні були гроші. Митрофан – одна з жертв такого старопомещицкого, віджилого себе і, як підкреслює автор, безглуздого освіти.
Чому Митрофан є центральним персонажем?
Як стає зрозуміло з назви твору, юнак є центральним чином комедії «Недоросль». У системі персонажів він протиставляється позитивної героїні Софії, яка постає перед читачем розумної, освіченої, поважає батьків і старших людей дівчиною. Здавалося б, чому автор зробив ключовою фігурою п’єси безвольного, дурного, з абсолютно негативною характеристикою підлітка? Фонвізін в образі Митрофана показав ціле покоління молодих російських дворян. Автора хвилювала розумова і моральна деградація суспільства, зокрема, молодих людей, які переймали застарілі цінності від своїх батьків.
Крім того, в «Недоростка» характеристика Митрофана – це збірний образ негативних рис сучасних Фонвізіну поміщиків. Жорстокість, дурість, неосвіченість, підлабузництво, неповага до інших, користолюбство, громадянську пасивність та інфантильність автор бачить не тільки непересічних поміщиків, але і в чиновниках при дворі, які також забули про гуманізм і високої моралі. Для сучасного читача образ Митрофана – це, перш за все, нагадування про те, якою стає особистість, коли перестає розвиватися, вчитися новому і забуває про вічні людські цінності – повагу, доброту, любов, милосердя.
Детальний опис Митрофана, його характеру і способу життя допоможе учням 8-9 класів при підготовці доповіді або твори на тему «Характеристика Митрофана в комедії «Недоук»»
Тест по твору