Комедія «наталка полтавка» була написана в перехідний для Росії період – в часи правління Катерини ІІ. Старі феодальні підвалини і норми були вже непридатні для нового суспільства, але штучно підтримувалися консервативним дворянством, яке не було готове до відмови від віджилих цінностей себе і перейняти ідеали просвітництва. Найбільш яскраво це видно при аналізі проблеми виховання в комедії «Недоук».
У творі тема виховання займає центральне місце і пов’язана з основним конфліктом п’єси, який являє собою протистояння між новими ідеями просвітництва та застарілими кріпосницькими засадами. Простакова і Скотинин є безпосередніми носіями останніх, так як перейняли їх з вихованням від своїх батьків. Жорстокість по відношенню до кріпаків, жадібність, надмірна цінність речей і грошей, заперечення вченості, погане ставлення навіть до рідних – все це «вбирає» в себе і Митрофан, стаючи «гідним» сином своєї матері.
Розглядаючи виховну проблематику комедії «Недоросток» більш поглиблено, стає зрозуміло, що Фонвізін створив не строго канонічну класицистичну комедію, де герой повинен бути строго позитивним, або строго негативним. Простакова, незважаючи на свою жадібність, хитрість і грубість, залишається любящею матір’ю, готової на все заради свого сина. Однак саме надмірна опіка призводить до плачевних результатів – розпещеним Митрофан, якого виховували одними «пряниками», не цінує усердий своєї матері. При цьому трагічність ситуації полягає в тому, що сама Простакова, вихована за правилами «Домострою» (згадаймо її обурення, що дівчата тепер вміють читати), просто не може зрозуміти, де помилилася. Можливо, її доля склалася б по-іншому, вийди вона заміж за освіченої людини, поряд з яким її практичність була спрямована в доброчесне русло. Однак батько Митрофана, Простаків, постає як безвольний, в усьому згодний зі своєю більш активною дружиною, персонаж. Цю ж пасивність ми бачимо і в юнака, коли той у всьому погоджується спочатку з матір’ю, потім з Правдиным, коли той збирається забрати його з собою.
Повною протилежністю дурному, грубому Митрофану є Софія. Дівчина багато читає, уважно слухає настанови Стародума, прагне до доброчесного життя. На відміну від Митрофана, для якого одружитися – це нова розвага, дівчина сприймає шлюб серйозно. Крім того, Софія не противиться рішенням Стародума видати її за гідного людини, який він обере їй сам, то є думка батьків для неї є авторитетним, чого не скажеш про Митрофана.
Найяскравіше в комедії Фонвізіна «Недоросль» проблема виховання розкривається при порівнянні педагогічних ідей Стародума і Простакової. У п’єсі вони протиставлені не тільки як позитивний і негативні персонажі-дзеркальщики, але і як носії діаметрально протилежних ідей. Стародум відноситься до Софії як до дорослої людини, веде з нею розмови на рівних, наставляє до чесноти і необхідності освіти. Простакова ж звертається з Митрофаном не як з таким, що відбувся 16-річним юнаком, а як з маленькою дитиною, якій вчення насправді не потрібно (вона ж без нього добре прожила), адже всі блага він і так отримає не власною працею, а по спадку. Особливо в п’єсі цікавий момент, що, піддавшись моді, жінка запрошує синові вчителів, але через власне невігластво не бачить їх некомпетентності (як наприклад, у випадку з Вральманом) і до кінця не розуміє, як це може знадобитися в житті (сцена, де Простакова по-своєму вирішувала завдання Цыфиркина).
Оголюючи всю відсталість застарілих норм виховання, Фонвізін не просто висміює ситуацію, а підштовхує до можливого вирішення цієї проблеми. Так, червоточина криється не тільки в сімейній педагогіці, де від покоління до покоління передаються відмираючі, неприйнятні в новому суспільстві ідеї. Фонвізін призводить до того ряд пов’язаних з загальноросійської проблемою виховання аргументів. «Наталка полтавка» — це дзеркало соціального життя всієї Росії, яка боїться позбутися старого і відкритися до нового. Тому в п’єсі і з’являються гіпертрофовані форми втілення просвітницьких ідей – вчителі, які не закінчили семінарію або зовсім не мають відношення до освіти, кравці, які не мають поняття, як шити, і молоді люди, які роблять вигляд, що вчаться, тому що це загальноприйнято.
Для Фонвізіна, як особистості Просвітництва, було важливо, щоб читач або глядач комедії перейняв його ідеї і підтримав новий крок розвитку російського суспільства. Однак цінність «Недоростка» значною віхи в російській літературі полягає в його позачасових ідей – висловлені автором настанови не втрачають актуальності і в наші дні, допомагаючи виховувати сильну, освічену, розумну і високоморальну особистість.
Тест по твору