Стільки цікавих книг можна знайти в бібліотеці, що іноді навіть і не знаєш, що прочитати зараз, а що потім. Я люблю ходити в бібліотеки і знаходити там книгу, яка мене зацікавить вже тоді, коли я її зауважу здалеку на полиці; але мою найулюбленішу книгу я знайшла в бібліотеці – мені її мама принесла.
Це була велика, з темно-синьою обкладинкою, книга Веніаміна Каверіна “Два капітани”, книга, про яку я нічого не чула й не чула нічого про самого автора. З перших же сторінок я захопилася цією книгою і стала читати на одному диханні. Відірвати мене від читання було, напевно, неможливо. Напевно, все так читають свої улюблені книги. Це була перша велика книга, яку я прочитала повністю, не пропустивши ні сторінки, ні строчки. Зміст книги мене вразило. Історія життя людини, яка стільки всього пережив, пережив Велику Вітчизняну Війну, зберіг свою любов до однієї єдиної дівчині, розкрив історію експедиції. Я вважаю, що ця книга вчить багато чому: як пережити біль, розчарування, зрада і не втрачати надію на краще.
Книги – це джерело знань, це наш друг. А улюблена книга – це те, що ми запам’ятаємо і ніколи більше не забудемо, якщо тільки не знайдемо книгу, яку полюбимо більше ніж ту, першу улюблену книгу, прочитану ще в дитинстві. Улюбленою книгою стає тільки та, яку ми прочитуємо від кірки до кірки, та, яку ми знаємо напам’ять. Для кого-то читання книг – нудне заняття, а для когось – хобі. Але, так або інакше: книги потрібно читати всім!