В творі «Матренин двір» автор описує події, які відбуваються в глухому російською селі. Тож не дивно, що мова цієї розповіді наповнений всілякими діалектизмами. Особливу ж увагу привертає мова Мотрони. Тому варто розібратися, чим же вона особлива і як характер Мотрони розкривається в її мови.
Яка мова Мотрони?
Говорячи про те, яка мова Мотрони, не складно зрозуміти, що вона народна , а не літературна. У ній безліч діалектизмів, неординарний синтаксис, чітко передає інтонацію. Солженіцин передає мова цієї простої жінки з особливою любов’ю, чималу увагу приділяє рідкісним, явно застарілим словами, які можна знайти, хіба що в словнику Даля.
Яку мову зберігає Мотрона? Як вловлює фальш?
У творі Матренин Двір мова Мотрони привернула увагу вчителя, який проживав у цій бабки. Саме Ігнатіч зазначив, що говорить вона якось по-особливому. Дійсно, мова її істотно відрізнялася від тієї, яка була характерна для вчителя. Вона була народною, яку можна зустріти в глибинках навіть в наш час.
Мова Мотрони в оповіданні Матренин двір не може не привернути увагу. Адже ця жінка багато слова вимовляє далеко не так, як звикли багато людей. Природно, що зрозуміти її вислови може спочатку здатися складно, але з часом вже вдається зрозуміти, що ж саме тій чи іншій фразою хотіла донести бабка.
Характеристика мови Мотрони на цьому не може бути закінчена. Адже є твердження, що їй вдавалося вловити фальш. Якраз така інформація була опублікована в журналі Ниви, де аналізувався даний розповідь.
В даному випадку, правда, варто сказати не про мови сільської жінки, а про її сприйнятті музики. Сказати, що вона реально відчувала фальш, при цьому не можна. Просто у жінки було особливе ставлення до всього, що їй доводилося чути. Наприклад, Глінку вона називала рідним, а Шаляпін при цьому їй здавався чужим. Романси першого у неї викликали теплі емоції, а виконання другого залишалося незрозумілим, якимось далеким. Природно, що ні про яку фальші при цьому говорити немає ніякого приводу.
Мова Мотрони цитати
Дізнатися особливості мови Мотрони в оповіданні Матренин двір допоможуть цитати. Таким чином вдасться точно зрозуміти, чим же вона привернула таку пильну увагу. Наприклад, вона говорила своєму квартиранта вельми неординарну фразу: «Не умемші, що не варемші – утрафішь». Якщо перші два слова ще можна якось розібрати, то останнім слід розглянути більш детально. Слово «утрафіть» є діалектним. Воно походить від слова «потрафити» і зрозумілою для нас мовою звучить як «догодити».
Дуже цікаво Мотрона називала страви, які готувала. Наприклад, неочищений картопля, зварена в мундирі, вона назвала не як інакше, як «картоф необлупленная». Суп з картоплі вона називала «картонним». Варто відзначити, що так його іменували всі жителі цього села.
Це далеко не всі особливості мови Мотрони з розповіді Матренин двір. Наприклад, уваги заслуговує таке просторіччя, як «до ужосткому», що означає ні що інше, як «до вечора». Коли бабця казала про те, що бувало колись, то вимовляла незвичайне слово «бивалочка». Якщо ж мова заходить про минулий рік, вона говорить «летось». Замість допомоги вона вимовляє «підсобити». Коли ж бабка втомлюється від домашніх турбот, це говорить про те, що вона «іззаботілась». За рахунок використання приставки «з» вона вказує на багаторазовість виконуваних дій, за аналогією, наприклад, з «уникала».
Особливий інтерес викликає те, як Мотрона вимовляє «дуель». Це слово утворилося шляхом накладення пари кардинально різних слів, а саме «заметіль» і «дует». Кінь у бабки, за її словами, складно піддається приборкання, буйний. Вона називає його «стіховим». Найімовірніше, це своєрідна інтерпретація таких слів, як «стихійний» і «стихія».
Були у бабки і страхи, про які також можна дізнатися з її мови. Наприклад, вона розповідала про боязнь «молонья». Чи не складно зрозуміти, що мова в даному випадку йде про блискавки, яка у багатьох жителів сіл викликає страх. Та що там казати, навіть люди, що живуть в містах, не завжди можуть спокійно реагувати на це природне явище.
Також у мовленні жінки проглядається так званий володимирський діалект. Він проявляється у вигляді своєрідного «яканья». Наприклад, такими особливостями у Матрони мають слова «семячко» і «мятель».
Мова героїні оповідання Солженіцина, безумовно, вельми неординарна. Не виключено, що саме через ці особливостей твір привернуло пильну увагу критиків і читачів. Через слова, які вимовляють прості люди, автор зміг передати дух всього українського народу, привернути увагу до забутих, але все-таки існують у російській мові словами. Це і викликає особливий інтерес в даному творі.