План
Майбутнє як основна тема п’єси
У 1904 році на сцені МХТа була поставлена остання п’єса А. П. Чехова «Вишневий сад», яка стала підсумком усієї творчості драматурга. Зустрів захоплено глядачами, ця постановка викликала неоднозначну оцінку критиків. Суперечки викликали і герої, і обставини, в яких вони опинилися. Тема і ідея п’єси так само були спірними. Безсумнівно те, що Чехов намагався зрозуміти, яке майбутнє в п’єсі «Вишневий сад» чекає на героїв, та й все російське суспільство в цілому. Чим було викликано це прагнення? Після скасування кріпосного права минуло вже більше 40 років. Звичний уклад життя, що будується століттями, розпався, а перебудуватися для нового не у всіх вистачило сил і здібностей. Причому не тільки дворянство страждало від втрати своїх селян, але і багатьом селянам було важко звикнути до свободи. Одні звикли жити за рахунок праці інших, а ті інші просто не вміли самостійно думати і приймати рішення. У п’єсі це звучить досить часто: «Мужики при панів, панове при чоловіків». Але це минуле. А що чекає їх у майбутньому — саме це і хотів зрозуміти драматург. Щоб було наочне пояснення, Чехів використав образ вишневого саду, як символ Росії, а через ставлення до нього — ставлення до батьківщини. Майбутнє вишневого саду — майбутнє Росії.
Майбутнє і герої п’єси «Вишневий сад»
Так яке майбутнє героїв «Вишневого саду» очікує? Адже кожен з героїв дуже жизненен. Минуле безповоротно втрачено і це факт, символічним доказом служить вирубка саду і смерть Фірса. « …без вишневого саду я не розумію свого життя…» — говорить Раневська знову біжить за кордон після його продажу, витрачати останні гроші. Гаєв влаштовується служити в банк, з певним річним окладом. Для брата з сестрою, майбутнє абсолютно незрозуміло, адже вся їх життя тісно пов’язана з минулим, так там і залишилася. Вони на клітинному рівні не здатні звикнутися з цим, почати раціонально мислити і приймати рішення, а такого багажу в новому житті просто немає місця.
Лопахін з його діловою хваткою, це справжнє. Він вирубує вишневий сад, прекрасно розуміючи, що руйнує багатовікові традиції, як би розриваючи вузол, зв’язав землевласників з працюючими на їх землі і належними їм селянами. Тому закулісна сцена прощання селян з господарями так само вельми символічна. Він розуміє, що майбутнє за дачниками, яким земля не належить, і працювати на ній не є їх повинністю і зобов’язанням. Для Лопахина є майбутнє, але воно теж вельми туманно.
Найрадіснішим майбутнє в уявленні чеховських героїв «Вишневого саду» у Петі і Ані. Петя дуже красиво розмірковує про благо всього людства, закликає до дії, але що чекає його, він і сам не знає, адже його промови так расхожи з його діями, він пустослов. Навіть Раневська зауважує: «Ви нічого не робите, тільки доля кидає вас з місце на місце, так це дивно…». Для нього немає минулого, він не знаходить місця в сьогоденні, але він щиро вірить, що знайде себе в майбутньому: «…Я відчуваю щастя…я вже бачу його». Майже так само захоплено до майбутнього і прагне Аня. Вона щиро вірить, що зможе здати іспит в гімназії, і знайти роботу. «Ми побудуємо, новий сад!» — каже юна сімнадцятирічна дівчина. Петя й Аня – це нові люди, зароджується прошарок – інтелігенція, для яких на чолі кута коштує моральна краса. Однак, Петя не зовсім такий, він лише намагається це показати, і це видно зі слів Раневської, яка назвала його «чистюлькой», і після, коли ця вільна і горда особистість, шукала старі калоші.
А що ж чекає Варю, приймальню дочка Раневської і молодих слуг Яшу і Дуняшу? Варя, дуже господарська і розсудлива дівчина, але вона настільки приземлена, що не викликає ніякого інтересу у Лопахина, якою хотіли її посватати. Очевидно, що немає попереду у неї яскравих вражень, що чекає її майбутнє, не відрізняється від справжнього.
А ось майбутнє Яші і Дуняші здатні викликати безліч суперечок. Вони відірвані від своїх коренів, будучи малоосвіченими, не мають строгих моральних принципів заради задоволення своїх бажань здатні на багато що. Вони без поваги ставляться до господарів, в чомусь навіть здатні їх використати. Так нахабний і хамуватий Яша, напрошується з Раневської назад в Париж, так як для нього стало тяжким життя в російській глибинці, серед простих селян. Він зневажливо ставиться навіть до власної матері, і видно, що в будь-який момент він так само переступить і через свою господиню. Саме такі як Яша через 13 років будуть громити Зимовий палац, руйнувати дворянські садиби й розстрілювати колишніх господарів.
Можна стверджувати, що майбутнє в комедії «Вишневий сад» досить розпливчасто. Чехов тільки вказав, в якому напрямку можуть рушити герої, адже майбутнє Росії дуже займало всіх, що жили в такий складний історичний час. Безперечно лише те, що Антон Павлович ясно показав, що до минулого вороття не буде і необхідно вчитися жити по–новому, зберігши лише найкраще у вигляді набору духовних цінностей.
Думки про майбутнє вишневого саду та опис майбутнього в уявленні чеховських героїв можуть бути використані учнями 10 класів при написанні твору на тему «Майбутнє в п’єсі «Вишневий сад»».
Тест по твору