Коли світ сповниться байдужістю і нетерпимістю основної маси землян, тільки невелика частина решти людей, наділених душею, зможе утримати крихку рівновагу життя на планеті. Такі душевні якості, як милосердя, співчуття, любов і доброта, допомагають людині залишатися людиною в будь-якій життєвій ситуації.
Ми часто чуємо про Людську доброту, прямодушии і милосердя.
В Європі та Америці високий рівень життя, захищені права громадян, збираються в притулки безпритульні тварини. І це добре. Добре їздити по рівних дорогах, ходити чистими вулицями, спілкуватися з ввічливими людьми.
Але дивлячись на все це благополуччя, ніколи не защемить серце, раптом налинули, почуттів. Не закрутиться голова від відчайдушної посмішки нагловатого хлопця. Не здригнеться голос під Вірші Марини Цвєтаєвої. Не набіжить несподівана сльоза при зустрічі з посивілою, Першою вчителькою. Не зірветься з губ крик захвату від приголомшливої краси осіннього зачарування. Багато чого не відбудеться, тому що це буде виглядати дивно в уявленні іноземців, і десь навіть непристойно.
Широта і Краса російської душі оспівувалась класиками у всі часи. Багатьом народам взагалі багато в чому не зрозуміла душа Російської людини. Наприклад, як можна горланити пісні під гармонь, коли у тебе важко на душі. Або зняти останню сорочку і віддати убогим. Чи напоїти всю село в борг, тому що у тебе радість.
Ось йде за горизонт розбита, вся у вибоїнах та болотяній рідоті, сільська дорога. Ти йдеш по ній і лаєшся останніми словами, але, помітивши зграйку скальці, дітлахів, пурхають перепілки по пшеничному полю в ромашкова-волошкових вінках на чубатих головах, миттєво заспокоюєшся і милуєшся. І тобі вже хочеться їх всіх притиснути до грудей, розцілувати, обдарувати теплом і ласкою.
У цьому вся російська душа. Вона ніжна і чуйна, незважаючи на невлаштованість побуту і життєві проблеми.
Тому Краса російської душі – це неповторний світ почуттів і піднесених прагнень, який ніколи не переповниться байдужістю і нетерпимістю.