Знайомлячись з Війною і миром у коротко, перейдемо до вивчення 3 томи 3 частини в короткому змісті по главам.
Глава 1
Короткий зміст Війна і мир 3 томи 3 частини починається першою главою, де автор міркує про історію і тієї сили, яка є рушійною. Він пише, що мета історії є осягнення законів руху. А щоб досягти цієї мети, на думку письменника, аби зрозуміти закони історії, потрібно залишити в спокої царів і вельмож. Влада не є законодавцем історії. Потрібно вивчати малі елементи, які невидимі оку, адже саме вони і керують масами.
Глава 2
У другій частині дізнаємося про те, що французи увірвалися в Росію і рухаються в бік столиці. Російською ж доводиться відступати, тому вони все більше озлоблюються на ворога. І ось французи в Москві, правда через кілька тижнів з невідомих причин, вони покидають місто.
Кутузов думає, то битва під Бородіно виграна, але тут він став отримувати дані про великі втрати. Нове бій, яке було заплановано Кутузовим, стало неможливим, адже потрібно було багато чого зробити. Але не було можливості атакувати. Москва була віддана ворогові. Російська армія відступає до Філей від Бородіна.
Розділ 3
Росіяни у Філей. На Поклонній горі зібралися генерали, які стали обговорювати невигідність положення військ. Піднімалися й інші питання військового характеру. Кутузов же з кожним розмовою і думкою ставав дедалі похмурішим. Він розуміє, що немає жодної можливості захищати столицю. Кутузову стало страшно від думки що потрібно залишити Москву. Він ніяк не міг зрозуміти, де ж була помилка, як він міг підпустити Наполеона в місто. Кутузов попрямував до екіпажам.
Глава 4
І ось в хаті Севастьянова вже який день іде рада, де обговорюються дії. Берген говорив про те, що не можна залишати Москву, потрібно захищати столицю, навіть ціною російської армії. Але ось Кутузов з цим не згоден і хотів почути думки інших. Його цікавило питання: чи варто ризикувати армією, адже саме в армії спасіння всієї Росії. Може є сенс віддати столицю без бою? Кутузов не схвалював план графа. Дебати ще довго тривали і ось головнокомандувач робить свій висновок. Відступати.
Глава 5
У Москві ж жителі почали збирати свої речі і йти, при цьому, все, що не могли брати з собою, спалювали, щоб нічого не діставалося ворогові. Ратопчин, який був поставлений керівником події по залишенню і спалення Москви, діяв інакше. Він усіма правдами і неправдами намагався умовити людей не покидати свої оселі.
Проте росіяни не хотіли залишатися під владою французів. Растопчин ж казав, що біжать тільки труси. Але йому не вдається переконати людей.
Глава 6
Елен Безухова з двором повертається у Петербург. Там вона опиняється в незручному становищі, адже одночасно зустрічає двох своїх коханців, принца і багатого вельможу. Обидва претендують на жінку. Вона ж говорить про те, що ніхто не має права змушувати її звітувати у своїх діях. І вельможі, і принцу вона пропонує одружитися на ній. Сама ж приймає католицтво, щоб зробити пожертвування, але перш вона просить папу звільнити її від чоловіка.
Розділ 7
Елен розуміє, розлучитися тепер не проблема, ось тільки потрібно заздалегідь підготувати суспільство. Щоб розлучення не обговорювали, Безухова дає суспільству іншу тему для обговорення і це її стосунки з принцом і вельможею, які одночасно просять її руки. Кожен дає жінці свою раду, з приводу того, кого їй вибрати, а про П’єра вже ніхто й не говорить. Сама ж Елен пише чоловікові листа, повідомляючи про намір розлучитися і вийти заміж за іншого. Лист відправляють до Москви. Сам же П’єр знаходиться на полі битви.
Розділ 8
В цей час П’єр по закінченню Бородінської битви, направляється до Князькову. Дійшовши до перев’язного пункту, він пішов далі, змішавшись з натовпом солдат. Йому захотілося нормального життя. П’єр зустрів солдатів, які провели його до Можайська.
Розділ 9
Безухов влаштувався на нічліг. Там йому снився сон, в якому він бачить Денисова, Анатоля, Долохова. Тут же він бачить благодійника, який йому щось говорить. Слів не розібрати, але точно мова про добро. Прокинувшись вранці, П’єр їде до Москви. По дорозі дізнається про смерть Андрія Болконського і Анатоля Курагина.
Глава 10
Приїхавши в Москву, П’єр відправляється до головнокомандуючого. У приймальні впливові особи обговорюють тему здачі Москви. Багато говорячи про те, що потрібно битися, але П’єр говорить, то немає можливості битися в місті. Тут же Безухов читає афішу Растопчина, де той закликає захищати столицю.
Розділ 11
П’єра викликають до Растопчину, де той розповідає про масонів, які вже заарештовано за розповсюдження французької прокламації. Так як П’єр також масон, то граф попереджає про можливе його арешт і радить їхати з міста, порвавши всі свої зв’язки з колишніми побратимами.
Додому П’єр потрапив під вечір, де зустрівся з багатьма людьми. Після всіх розмов, він відкрив лист дружини. Чита його, він багато чого не розумів, а потім заснув. На ранок його розбудив дворецький, повідомляючи про те, що під дверима чекає поліцейський і інші люди, які очікують прийому. П’єр зібрався і йшов через задній двір. Більше його ніхто не бачив до кінця московського розорення.
Глава 12
Ростовы до останнього дня залишалися в столиці. Графиня втратила спокій як тільки обидва її сини опинилися на війні. Щоб якось заспокоїти графиня, граф переводить Петра в полк Безухова, що розташовувався під Москвою. Ростова не хоче чути про від’їзд, поки не приїде додому син. Петя повернувся, але, опіка матері йому в тягар. Він багато часу проводить з Наташею. Графиня отримує лист і від другого сина, який повідомляє про зустріч з Марією. Ростова рада за сина, а також за його вибір, адже така партія могла поправити їх положення. Ростовы готуються до від’їзду.
Глава 13
В будинку Ростових все перевернулося з ніг на голову. Всі готуються до від’їзду. Наташа з вікна бачить поранених і пропонує розміщувати всіх у їх будинку. Графиня не дочекається, коли вже вони поїдуть. Тепер вона боїться всього, а тим більше боїться, щоб її Петя не поїхав на бій, що планується у Трьох Гір.
Глава 14
Ростовы продовжують збори. Збирали речі до пізньої ночі, після чого полягали спати. Саме в цій вночі до них привозять пораненого Андрія Болконського.
Глава 15
І ось у Ростових все готове до відправки. Поранені просяться взяти їх з собою. Граф звільняє їм кілька возів, за що отримує докори від дружини. До Ростовим приїжджає Берг – зять Ростових.
Глава 16
Берг хвалиться заслугами, а Петя розповідає Наташі про відмову графин звільнити підводи під поранених. Наташа звинуватила матір у черствості, але потім графиня здалася і підводи віддали пораненим.
Глава 17
Соня зауважує, що в одній з возів, де були поранені, перебував і Болконський, про що розповіла матері. Знаючи реакцію дочки, графиня приймає рішення нічого не говорити Наталці. Ростовы відправляються в шлях. По дорозі зустріли П’єра, який вирішив залишитися в Москві і зустрітися з Наполеоном у битві.
Глава 18
П’єр ж зупинився в будинку покійного Баздеева. Тут він виявився якраз після того, як побував у Растопчина, і прокинувся в розгубленості, з почуттям безнадійності в своєму будинку, куди приїхав поліцейський чиновник. І ось, вийшовши непоміченим з дому, він пішов до Баздеевым. Там, попросивши слугу роздобути йому одяг селянина, переодягнувся і пішов шукати пістолет. Як раз по дорозі за купівлею зброї він і зустрів Ростових, що виїжджали з Москви.
Глава 19
Початок вересня. Кутузов віддає наказ про відступ через Москву. Вже другого вересня Наполеон був на Поклонній горі. Він в повному передчутті, очікуючи бояр. Нарешті його давня мрія здійсниться. Поки Наполеон смакував зустріч і мріяв, його генерали не знали, як повідомити военнокомандующему про те, що Москва порожня.
Глава 20
Наполеон чекає, але все марно, адже в місті якщо і залишилася якась частка населення, але в цілому, місто було порожнім. Про це і доповіли Бонапарту. Розчарований, він не в’їхав у місто, а зупинився в передмісті.
Глава 21
Російські війська походили через Москву, забираючи з собою тих, хто ще тут залишався. Тиснява на мосту, мародерство по місту.
Глава 22
До будинку Ростових під’їхав офіцер, назвавшись родичем. Ось тільки граф з сім’єю вже поїхали, про що розповіла Мавра Кузьмівна. Офіцер же хотів просити грошей, так як одяг вся зносилася. Не давши договорити, його зупинила бабуся й пішла в дім. Через деякий час, вона винесла асигнації і віддала офіцерові. Той, подякувавши її, пішов.
Глава 23-25
У місті п’янки, свавілля. Растопчин ображений тим, то його Кутузов не покликав на раду, та ще й не погоджується захищати столицю. Він повертається в столицю. До нього перестають приходити за розпорядженнями, до того ж починають збиратися юрби перед його будинком. Натовп чого вимагає і тут Растопчин наказує привести Верещагіна. Його він віддає натовпі на розтерзання зі словами, що Верещагін за французів. Сам Растопчин виходить на задній двір і направляється в Сокільники в заміський будинок. Там він прийняв рішення відправитися до Кутузову і все йому висловити. По дорозі він зустрів божевільного, який нагадав недавню подію з Верещагіним і той зрозумів, що свій злочин він ніколи не забуде.
Растопчин прибув до Кутузову, звинувачуючи його в тому, що він не захищає Москви. Сам же Кутузов сказав, що Москви він без бою не віддасть.
Глава 26
І ось в столицю входять французькі солдати. Але не багатство вулиць зустрічає ворога, а мародерство і грабежі.
Далі автор міркує, чому столиця була спалена. Багато пожежа приписували російською, росіяни – французам, але столиця згоріла, тому що була поставлена в такі умови і тут вже нікуди не дінешся.
Глава 27-28
Перебуваючи в будинку свого знайомого покійного, де П’єр жив, він приймає рішення брати участь у народній захист столиці, З цієї причини купує одяг селянина. Після чого відправляється за пістолетом. Французи вже в столиці. П’єр поки ще не знає, як буде вбивати Наполеона, але він твердо має намір здійснити своє підприємство.
В будинок Безухова входять французи, щоб розміститися там. П’яний слуга П’єра намагається вистрілити в француза, але П’єр вибиває пістолет, тим самим, рятуючи життя солдату. Той представився Рамбалем. Капітан – француз зарахував Безухова в друзі запросив до себе на вечерю.
Глава 29
За вечерею вони розмовляють про Париж, про те, наскільки відважними є російські солдати. П’єр пізніше розуміє, наскільки противним є ця розмова з французом. Він ненавидить себе за слабкість, за те, що спілкування з французом знищило розташування його духу. Він тепер розуміє, що не зможе вбити лиходія, хоча все для цього готово. П’єру хочеться піти, але він не може знайти в собі сили. Далі триває розмова француза і П’єра. Капітан згадує дитинство, своє життя, захоплення жінками. Розповів і про останньому захоплення у Польщі. П’єр розповів про жінку, яку все життя любив, але бути з нею не може. У розмові капітан дізнався, що П’єр дуже багатий. Він здивувався тому, що маючи такі багатства, він не покинув столицю.
Вийшовши вночі з капітаном на вулицю, вони побачили заграву в кінці міста, що не було дивним, адже пожежі траплялися в місті. Згадавши про свій намір убити Бонапарта, П’єру стає погано, він йде в кімнату, падає на диван і засинає.
Глава 30
Заграву в Москві бачили багато хто, в тому числі і Ростовы, які зупинилися у Митищах. Як горить столиця звідси було добре видно.
Глава 31
Почувши про те, що горить Москва, графиня заплакала. Наташа ж весь час прислухається до стонущему ад’ютантові. Вона була як не тут з того самого моменту, як Соня розповіла про Болконском, який поранений і їде разом з ними. Спочатку вона весь час розпитувала про Андрія, але потім зрозуміла, що ніхто їй правду не розповість.
Дочекавшись, коли всі поснуть, вона сама пішла до нього.
Глава 32
Після поранення Андрій пробув сім днів у нестямі. Доктор сказав, що рана смертельна. Він розуміє, якщо Андрій не помер зараз, то помре пізніше, відчуваючи сильні болі. Доктор дивується терпінню Андрія, адже його біль повинна бути жахливою. Андрій часто впадає в безпам’ятство, а в проміжках, коли приходить у себе, розмірковує про життя.І тут у пам’яті виникає образ Наташі Ростової і те, як він повівся з нею. Як раз в цей момент і підійшла до нього дівчина. Він зізнається їй у коханні і просить вибачення.
З цього моменту Наташа при кожній зупинці, йшла до Андрія і доглядала за ним.
Глава 33
Прокинувся з ранку П’єр з твердим наміром вбити Наполеона. Пожежа, що було видно вчора, тільки збільшився. Місто вже горів з усіх боків. Проходячи по вулиці, чоловік почув крики, як виявилося, в палаючому будинку знаходилася дитина. П’єр врятував дівчинку і хотів повернути дитину, але мати її не знайшов.
Глава 34
П’єр віддає дитину жінці, яка знає батьків дівчинки. Сам же він йде далі з намірами допомагати. Далі П’єр побачив, як французи стали знущатися над вірменським сімейством, за яким нещодавно спостерігав сам Безухов. Не зміг спостерігати за такою поведінкою французів, П’єр кинувся на солдатів. Коли прийшов до тями, його руки були вже зв’язані. Французам був відданий наказ заарештовувати всіх підозрілих росіян. П’єр виявився найбільш підозрілим і його розміщують окремо під строгим караулом.
На цій сторінці шукали :
- війна і мир 3 том 3 частина короткий зміст по главам
- третій томи війна і мир
- війна і мир 3 тому короткий по главам і вроздріб
- війна і мир 3 тому короткий зміст
- війна і мир 3 тому короткий зміст по главам і вроздріб