Короткий зміст Том I Частина друга «Війна і мир» Толстой

Короткий зміст Томи I, Частини другої «Війна і мир», Л. Н. Толстого, в якій розповідається про подальшу долю головних героїв роману.

Глава 1

1805 рік. Російські війська перебувають у селах Австрійського эрцгерцогства, багато ж з новоприходящих полків зупинялися у фортеці Браунау, саме тут знаходився головний штаб Кутузова. І ось ще один з полків підійшов до фортеці. Належить огляд солдатів головнокомандувачем. Командир отримав наказ підготувати солдатів до огляду, от тільки той так і не зрозумів, як саме повинні бути одягнені солдати, то в похідному треба їх залишити, то в парадній. Словом, наказав головнокомандуючих всіх одягнутися у парадні шати, що солдати і зробили. Всі виглядали, як з голочки, ось тільки взуття дуже зносилася, але тут не вина командира, просто досі не отримали заміну.
Трохи пізніше в полк прибуває ад’ютант, щоб роз’яснити командиру про те, як саме повинні бути одягнені солдати. Як виявилося, потрібно, щоб вони були в похідному. Все це потрібно було, щоб показати союзникам, які вимагали швидкого приєднання російських військ, в якому жалюгідному стані перебуває російська армія.

Солдати переодягаються, всі як один, ось тільки один солдат був в інших одязі. За це командир накричав на генерала, під чиїм командуванням був солдат. Але, виявилося, що це Долохов розжалуваний. Командир наказує і йому переодягтися, але Долохов не погоджується, так як не зобов’язаний, тоді командир не наказує, а просить по-людськи.

Глава2

І ось в’їжджає коляска, де сидить Кутузов разом з австрійським генералом. Всі солдати стали по струнці «струнко» і вітали в’їжджають. Кутузов з генералом починають огляд під час якого Кутузов постійно вказував австрійцю, наскільки растрепалась взуття солдатів. Проходячи повз знайомих солдатів, Кутузов кожному каже ласкаве слово. Поряд з головнокомандувачем постійно йшов Болконський, який виконував роль ад’ютанта. Він же, на прохання Кутузова, і нагадав головнокомандувачу про Долохове. Підійшовши до Долохову, він почув, що Долохов готовий згладити свою провину і довести свою відданість і вірність. Далі усі розходяться під звуки пісні, яку заспівали солдати.

Розділ 3

Після огляду Кутузов повертається до себе в штаб. З ним австрійський генерал і Андрій Болконський. Болконський приносить карти і листи, після чого Кутузов говорить австрійцю, що не бачить необхідності приєднання російських військ до австрійської армії, адже, як написано в листі, ерцгерцога Фердинанда, генерал Мак отримав перемогу. Ось тільки австрієць насупився після таких слів, вважаючи згадка про перемогу насмішкою. Кутузов наказує Андрію написати меморандум з донесень від вивідачів. До речі, Андрій дуже змінився, тепер це не ледачий хлопець, а чоловік, який зайнятий цікавим для нього справою, людей, яким не нахвалиться Кутузов, відправляючи листи його батькові.
Всі чекають звісток від австрійського генерала Мака. В коридорі Андрій зі своїми друзями Несвицким і Жерковым зустрічають незнайомця, який хоче пройти до Кутузову. Хлопці в нього дізнаються генерала Мака. Вести про його ураженні підтверджуються. Андрій тепер чудово розуміє, що чекає російську армію, і що війна з французами неминуча. З одного боку він радий, так як зможе повоювати, але з іншого боку боїться зустрічі з військом Бонапарта.

Глава 4

Ростов Микола потрапив у Павлоградський гусарський полк. Його командиром є ротмістр Денисов, з яким вони і проживають разом у одного німецького селянина, недалеко від фортеці Браунау. Як-то Ростов прийшов додому і не застав Денисова. Лакей сказав, що той грає і швидше за все програв. Так воно і було. Денисов прийшов злий і не в дусі. Віддав гаманець Ростова, щоб той порахував гроші і поклав їх під подушку. Разом з Денисовим приїхав і Телянин – офіцер, якого за щось перевели з гвардії. Цього Телянина ніхто не любив. Ростову потрібно було вийти, а Денисов пішов попити води. Коли Телянин пішов, а Денисов хотів взяти гаманець, то ніхто його не знайшов. Ростов зрозумів, хто взяв гроші, хоч Денисов став звинувачувати саме лакея. Однак Ростов вийшов і пішов на зустріч до Телянину, але той поїхав у штаб. Там у штабі розташовувався трактир, де й застав Ростов Телянина. Там же при всіх Ростов примусив зізнатися офіцера в крадіжці і забрав гаманець, при цьому кинув йому свій.

Глава 5

Увечері в дамі у Денисова зібралися офіцери і стали обговорювати подію подія. Так як Ростов звинуватив у крадіжці товариша по службі при всіх. То полковому офіцерові ніщо не залишається, як віддати Телянина під суд, от тільки це темною плямою ляже на весь полк. Ростову, щоб той вибачився перед полковим командиром, який сказав, що Ростов бреше. Ось тільки Ростов не відмовлявся від своїх слів, та й просити прощення не збирався. Довго офіцер умовляв Ростова, який, нарешті-таки, погодився вибачитися, а самого ж Телянина, під виглядом хворого, вирішили виключити з полку. Під час розмови в будинок увійшов ще один офіцер і розповів про те, що Мак здався, тепер їм усім доведеться похід. А солдати тільки раді, адже засиділися вони вже.

Глава 6

Кутузов зі своєю армією відступив до Відня. На своєму шляху він спалив всі мости. У жовтні наші війська переходили річку Енс. Вдалині виднілося містечко, там були вдома і монастир, а також було видно табір ворога. Російські солдати жартують при розмові, адже поки ще не усвідомлюють всю складність ситуації, ведуть розмови між собою. Серед солдатів знаходиться і Несвіцьких, якого прислав головнокомандувач. Несвіцьких всіх пригощає пиріжками. На переправі затримки, тому генерал покваплює солдатів. І тут ворог починає обстрілювати міст, який було наказано після переправи, підпалити.

Розділ 7

Солдати переправляються через міст. Вони йдуть, щільненько один з одним, і ведуть різні розмови. По дорозі зустрілися дівчата, з якими кожен хотів заговорити. Денисов, якого дратувала повільна переправа, став висловлювати Несвицькому, щоб той поганяв солдатів, а між тим, солдати поступово перебираються через річку. Час від часу над головами солдатів пролітають ворожі ядра.

Розділ 8

Вже майже всі перебралися, залишався останній полк Денисова. І тут здалися французи. Ворог почав обстрілювати ескадрон. Солдати з кожним пострілом хвилювалися все більше і більше. Солдати переправилися без втрат. Тепер був наказ спалити міст. Полковник сам зголосився запалювати міст, взявши з собою людей другого ескадрону, де був і Ростов. А тим часом на іншому кінці Несвіцьких з Жерковым роздумували над тим, поспіють чи солдати підпалити міст або ж їх переб’ють раніше часу. І як раз в трьох солдат потрапив снаряд. Один звалився наповал, двох поранили. Ростов тим часом міркував про те, наскільки він боязкий, але ніхто його боягузтва не помітив, адже всі, хто вперше потрапляють на війну, відчуває те ж саме. Солдатам вдалося підпалити міст і з невеликими втратами вони повернулися до своїх. Полковник при цьому не забув сказати, щоб доповіли головнокомандувачу, що саме він підпалював міст.

Розділ 9

Армія Кутузова відступає, так як стотисячна армія Бонапарта не дає шансів на перемогу. Щоб не втратити своїх солдатів, Кутузов і прийняв рішення відступати, тому про захист Вени навіть мови бути не може. По дорозі армії Кутузова доводилося відбиватися від ворога.

Ось армія Кутузова перебралася на ліву сторону Дунаю, тут йому, за довгий час, вдалося розбити французькі війська під командування Мортье Під час боротьби був убитий генерал Шміт. Андрій Болконський був відісланий до імператора з звісткою про це незначної перемоги. Андрій їхав з гарним настроєм, але коли його прибуття відправили до військового міністра, все настрій кудись пішло, Такого байдужості йому не доводилося бачити і Андрій подумав про те, що так, сидячи в кріслі, можна воювати. Між тим, військовий міністр сказав, що імператор його прийме, але на наступний день.

Глава 10

Андрій зупиняється у свого приятеля Білібіна – дипломата. Це був один з тих дипломатів, які люблять роботу і працювати. Приятелі розбалакалися про війну. Андрій розповів про зустріч з військовим комісаром і про його холодному прийомі, на що Білібін відповів, що все в порядку речей, адже їм діла немає до російських перемог. От якби австрійська армія розбила ворога, та й до того ж, Відень здали французам, Шміта вбили. На цьому тлі перемога Кутузова незначна. Після розмов, Андрій пішов спати і йому наснився полі бою.

Розділ 11

На наступний день, коли Болконський прокинувся, він спустився вниз, де й застав Библина і його друзів. Вони розговорилися все не про війну, а про нагороди, які кожен може отримати. Хлопці жартували і були в гарному гуморі. Болконський ж поїхав на зустріч з імператором Францом.

Глава 12

Зустрівшись з імператором, Андрію здалося, що того не про що поговорити. Він став просто задавати різні питання, відповіді на які очевидні. Тут же Андрій отримує свою нагороду австрійським орденом. Кутузова також нагородили орденом. А тим часом дізнаються, що армія французів перейшла на цю сторону, а сам міст так і не підірвали, хоча він був замінований. Андрій збирається їхати назад у полк. Білібін намагається відрадити його, але Андрій впевнений, що йому потрібно їхати, щоб рятувати армію.

Глава 13

Андрій повертається в армію. По дорозі він боїться, щоб його не перехопили французи. Дорогий зустрічається армія, солдати, що безладно пересувалися і всюди були вози. Добравшись до села, він зустрічає Несвіцького, який і вказав будинок головнокомандувача Кутузова. Андрій йде до Кутузову, який у цей час з Багратіоном і австрійським генералом. Підійшовши ближче, Андрій побачив, як Кутузов проводив Багратіона, а після з Кутузовим вони розговорилися. У розмові Кутузов розпитував про поїздку до імператора.

Глава 14

Французи були сильні своєю кількістю і весь час намагалися перегородити шлях солдатам Кутузова, щоб вони не змогли з’єднатися з іншими військами. Кутузов відправляє вперед армію Багратіона, щоб той як міг, стримував французів. Багратіон з невеликою кількістю солдатів прибув в пункт призначення. Багратіон відправляє до французького командиру парламентарів для переговорів. Невелика кількість солдатів і ввело в оману француза Мюрата, який подумав, що це всі солдати. Він пропонує триденне перемир’я і для Кутузівської армії це справжній порятунок. Ось тільки Бонапарт все розкусив і відправив грізний лист Мюрату в той час, як російські війська, ні про що не підозрюючи, сиділи біля вогнища, пили та їли.

Глава 15

Андрій Болконський все-таки приєднується до Багратіону, Кутузов хоч і говорив йому про те, що Андрій потрібен і йому. Андрій відправляється по штабу, щоб подивитися всі навколо. Там щосили йшли підготовки до бою.

Глава 16

Андрій повернувся з огляду і попрямував туди, де все поле було видно. Там він побачив, що у французької армії лінія була ширше і вони з легкістю могли б обійти російську армію. Російської армії, навпаки, буде важче просуватися, і складно відступати. Далі Андрій зробив замальовки, як краще розташувати армію, що хотів показати Багратіону. Потім Андрій почув голоси. Це був Тушин і інші артилеристи, які говорили про життя і смерті. І тут почулося, як пролетіло ядро і впало зовсім близько.

Глава 17

Розпочався бій. Андрій попрямував до Багратіону і чув, як канонада все збільшувалася і збільшувалася. Це Мюрат отримав лист Бонапарта і щоб якось виправити становище, почав наступ. Скрізь метушня, солдати стали братися за зброю. Багратіон з Андрієм під’їхали до батареї Тушина, який став обстрілювати село, де зупинилися французи. Багратіон відправляє ад’ютанта Жеркова до генерала з проханням того відступити за яр. Андрій бачить, що все йде як планувалося, все дано на волю командувачів, однак сама присутність Багратіона дає солдатам силу і впевненість.

Глава 18

Бій триває. Багратіон не дає нових наказів. Просто став просуватися по полю вперед. Вже і особи французів став розрізняти. І тут почувся постріл. А там і другий. Кілька наших хлопців упав замертво. Багратіон обернувся і вигукнув «Ура».

Глава 19

Правий фланг російської армії зумів відступити. Батарея Тушина продовжувала перекривати рух французької армії. Жерков, який повинен був повідомити генералу про відступ, не зміг туди доїхати з-за страху і не передав наказ. Командувачі двох флангів стали сваритися А між тим, французи нападають на солдатів. Денисов, де служив Ростов, наказує наступати. Ростов охоплений азартом атакує з іншими, от тільки під ним вбивають коня, а його ранять в руку. Переляканий, він замість того, щоб стріляти в супротивника, кидає пістолет, а потім починає бігти. Бігти до кущів, де знаходяться російські стрілки.

Глава 20

Солдати бігли, відступали і тут рота Тимохіна несподівано атакував французів. Ті почали повертати. Долохов зумів взяти в полон француза. За метушнею, забувають про армії Тушина, згадавши, Багратіон і наказує їм відступати, але Тушин не слухає, продовжує стріляти. Він стріляв так, що французам здавалося, ніби в центрі зосереджена основна маса російської армії. Андрій нагадує Тушину про те, що потрібно відступати. Андрій прощається з Тушиным.

Глава 21

Начальство накидається з претензіями на Тушина. Приїжджає віз, де виявляється і поранений Ростов. Тушин розмовляє з Ростовим, а після наказує знайти лікаря. Тушина викликають до генерала, де Багратіон робить догану капітану, звинувачуючи його в тому, що той залишив зброю. Ось тільки Андрій ставати на захист Тушина, розповідаючи про те, що успішно завершилася денна операція тільки завдяки зусиллям Тушина. Тушин йде.

Ростов терпить тим часом жахливу біль. Коли він заснув, йому приснилася мати, Наташа, згадалася історія з Теляниным. Йому здається, що він самотній.
На інший день до Багратіону подоспевает армія Кутузова.

На цій сторінці шукали :

  • 1 том 2 частина 3 глава війна і мир
  • толстой війна і мир короткий зміст
  • війна і світ 1-й том 2 частина 9 глава коротко
  • читати війна і світ 1-й том частина 3 глава 11
  • короткий зміст війна і світ друга частина
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам